Восени, 16 вересня, заведено шанувати святу мученицю Людмилу. Коли Людмила вийшла заміж, то разом із чоловіком почали просвітлювати свій народ у християнстві.
Її чоловік був чеським князем, а вона – донька сербського князя. Дуже рано Людмила залишилась без чоловіка, але своє життя продовжувала та не зрікалась християнства.
Правити почав її син Вратіслав, а після його смерті на престол зійшов його син В’ячеслав. Мати його, Драгоміра проповідувала язичницьку віру. Одного разу свята Людмила вирушила на прогулянку й за наказом Драгоміри, невідомі люди задушили святу.
Тіло Людмили було заховане у місті Течин. Біля місця заховання почали відбуватись чудеса. Могила святої почала зцілювати від хвороб.
