Мені 50 років. Я мав гарну, дружню сім’ю, хорошу роботу. Та три роки тому, я побачив її… і зрозумів, що влип.
Молодша на 15 років, завжди у гарному настрої, цілеспрямована із вогником у очах, розумієте? Я не хотів втрачати її й вирішив, що попри все — вона стане моєю.
Я відразу подав на розлучення із дружиною, бо не хотів завдавати їй подвійного болю. Ми дуже довго сварилися, бо жінка не могла мене пробачити, налаштувала усіх наших родичів проти мене. Суди теж затягувалися у термінах. Та знаєте, тоді мене це не бентежило, бо я по вуха закохався і постійно був окриленим. Як же я помилявся…
Моє нове кохання — Ліза, була дуже далекою від сімейного життя. Її цікавила лиш мода, бренди та подружки. Навіть у будинку прибирався я, і їсти готував теж сам. Найгірше те, що ми навіть перестали розмовляти, дуже рідко перегукувалися шаблонними фразами. Коли я потрапив у лікарню, через проблеми зі шлунком (звичайно, я ж харчувався напівфабрикатами й бутербродами), Ліза прийшла провідати мене тільки раз.. і то, просила у мене грошей на нову сукню.
Я вирішив подзвонити до синів. Вони, коли почули, що я в лікарні прилетіли до мене через декілька хвилин із повними торбами продуктів. Мені так стало приємно, що маю таких соколів, виросли хорошими людьми. Навіть трохи соромно стало, що я їх покинув. Після виписки я купив молодшому сину машину. Ліза через це мені всі мізки виїла чайною ложечкою. Яка ж вона меркантильна та скупа, чому я раніше цього не помічав?
Молода дружина заборонила, аби мої діти приходили до мене, ставиться зверхньо до мене і говорить, що їй краще без мене.
А моя перша дружина, вона ж постійно підтримувала мене, ми починали разом ставати на ноги. Коли у нас не було грошей, вона спокійно тижнями їла тільки гречку і все одно говорила, що любить мене. Як я їй вдячний.
У думках мрію про обійми з нею, запашний аромат пирога із яблуками та корицею та її щирі, люблячі очі. Я щовечора біля нашого будинку, та зайти боюсь. Вона, мабуть, не пробачить старому дурню, який проміняв домашній затишок і комфорт на молоду не пристосовану до життя дівку.
Сумую.
Як ви вважаєте: варто чоловікові прийти до першої дружини з вибаченнями?
