В умовах сучасного способу життя, звичок, щеплених цивілізацією і під впливом масованої рекламної атаки непридатних у їжу і шкідливих для здоров’я «продуктів харчування» говорити про природне харчування не доводиться.
Так само, як не доводиться говорити про природний стан свідомості людей. Тому цілком необхідно користуватися спеціальними правилами харчування, що відновлюють природні функції організму, що захищають здоров’я людини і дозволяють його зміцнити.
1. Їж, щоб жити, а не живи, щоб їсти
Харчування – не самоціль, а засіб досягнення мети. Усвідомлюючи Вищий Сенс життя і своє призначення, потрібно вживати в їжу тільки корисні продукти, що сприяють набуттю необхідних фізичних і психічних якостей для ефективних дій на Шляху досягнення Вищої Мети.
2. Голод – правда, а апетит – брехня
Апетит – це бажання з’їсти щось смачненьке. А голод – це, з одного боку, готовність їсти будь-яку їжу (як, наприклад, після тривалої прогулянки на природі або після напруженої фізичної праці) і, з іншого боку, точне знання, яка саме їжа в цей момент потрібна організму (калорійна чи вітамінна, солодка чи солона, рідка чи тверда, звичайна чи незвичайна – крейда чи сіль, наприклад, тощо).
Апетит – це результат давно розбещених відчуттів і відсутності їхньої вольової покори. Харчова заклопотаність або апетит можуть бути також пов’язані з несвідомим прагненням «відімкнутися» від стресових впливів, відволікаючись на смакові відчуття.
Подібним чином можуть виникати й інші бажання, не обґрунтовані реальними потребами організму, наприклад, бажання кохатись тощо. Звичайно це пов’язано з психічними перевантаженнями сучасного способу життя.
Тварини їдять лише, коли відчувають голод. А людина, розбещена достатком, давно вже стала виключенням з цього правила природи.
Витримка в будь-якій життєвій ситуації звільняє від нав’язливих пристрастей і дозволяє жити зі збереженням природних мотивацій організму, досягаючи повноцінного голоду.
У стані голоду народжується точне інтуїтивне знання якості необхідного організму продукту. Харчування за почуттям голоду в короткий термін усуває «зайву вагу», сприяє очищенню від шлаків і повертає прадавнє природне здоров’я. При цьому харчування відбувається тільки по справжній потребі.
Необхідно припиняти їсти, не доходячи до відчуття насичення й повноти шлунка. Наповнивши шлунок до половини, варто залишити одну чверть його об’єму для води й одну чверть – для вільного руху в ньому перетравлюваної їжі й газів, що розширюються.
Найчастіше процес травлення супроводжується більшою витратою енергії із уже наявного її запасу в організмі. У випадках переїдання або харчування важко перетравлюваною їжею часто виникає ситуація, коли кількість одержуваної з порції їжі енергії співвідносна з кількістю енергії, що витрачається організмом на її перетравлення.
Звичайно, в таких випадках людина після їжі стає сонною, ледачою і ще довго після їжі почуває спад сил. Крім того, переїдання є «ударним» навантаженням для органів травлення й призводить до їх захворювань.
Зниження кількості споживаної людьми їжі частково вирішує також і екологічну проблему збереження ресурсів природи, обмежуючи її надмірне використання та, дозволяючи їй відновлюватися.
3. Як п’єш – так і живеш
Організм людини значною мірою складається з води. І від її кількості та якості залежить обмін речовин. Керуючи питним режимом, можна впливати на внутрішні ритми й стан організму.
Багато хто вважає, що від великої кількості води товстіють, і намагаються пити якнайменше. Насправді товстіють не від води, а тому що вживають із їжею занадто велику кількість солі, що затримує в організмі воду.
Вода ж – це сік життя. І без достатньої кількості води рослини, наприклад, засихають. Або навпаки – розквітають, коли їм достатньо води. Людина, звичайно ж, не рослина, але її обмін речовин так само залежить від необхідної кількості води в організмі.
Крім того, люди гладшають через порушення балансу споживання й витраченої енергії – кількості споживаних калорій і тих, що витрачаються на активну фізичну й психічну діяльність.
У країнах з помірним кліматом добова потреба організму у воді становить 1,5-2 літри, взимку й 2-3 літри влітку.
Керуючи питним режимом, можна впливати на виникнення почуття голоду. І залежно від індивідуального способу життя й обставин можна провокувати його якнайшвидше виникнення або, навпаки, пізніший прихід.
Так, якщо стає зрозумілим, що можливість попоїсти з’явиться в певний час і потім такої можливості не буде, а відчуття голоду до цього часу навряд чи настане, то можна стимулювати його появу, випиваючи по півсклянки води кожні 15-20 хвилин.
Тоді голод з’явиться швидше. Якщо ж, навпаки, голод уже з’явився, а можливості поїсти поки ще немає, то пити воду взагалі не треба. Або ж можна випити трохи трав’яного чаю. Це притупляє почуття голоду до появи можливості поїсти.
У кожному разі краще випивати за півгодини перед їжею півсклянки води або трав’яного чаю. А після їжі, випиваючи воду або трав’яний чай і промиваючи рот, варто обмежувати кількість рідини, щоб уникнути розведення шлункового соку й погіршення травлення.
4. Тверду їжу – пий, а рідку – їж
У процесі травлення взаємодія їжі зі слиною має важливе значення. Слина – це активна біохімічна речовина, абсолютно необхідна для повноцінного травлення їжі. І для того, щоб вона виділялася й брала участь у процесі травлення, тверду їжу потрібно пережовувати до стану рідкої суміші зі слиною, без не пережованих шматочків їжі.
А рідку їжу (молоко, супи, компоти, соки, відвари трав тощо) не потрібно поспішати ковтати, а спочатку робити “дегустаційні” рухи язиком і щелепою, змішуючи їжу зі слиною. Лише після цього можна її ковтати.
Запивання їжі водою не заміняє травної функції слини, розбавляє шлунковий сік і не сприяє повноцінному травленню.
5. Насолоджуйся порожнім животом
Жити потрібно, зберігаючи спокій. І коли їсте – не потрібно поспішати або прагнути з’їсти більше, навіть, якщо їсте делікатес. Їжа повинна залишатися в роті доти, поки відчувається її смак. Така техніка дозволяє отримати максимум смакових відчуттів з мінімуму їжі.
Користуючись цією технікою, можна, з одного боку, довго насолоджуватися смаковими відчуттями і, з іншого боку, насичуватися третиною звичної кількості їжі.
Тому що насичення центрів мозку залежить від кількості отриманих сигналів від рецепторів ротової порожнини, зубів й ін., а не від відчуття повноти шлунку. Така техніка дозволяє уникнути переїдання, зашлакованості й ожиріння.
6. Не бігай за двома зайцями
Те, що робиться без відволікання уваги, виконується набагато якісніше, ніж те, що супроводжується «паралельною» діяльністю.
Не потрібно поєднувати їжу із будь-чим, що відволікає увагу від процесу трапези. Наприклад, з читанням, розмовою, переглядом телевізора тощо. При відволіканні уваги центри мозку не отримують досить інформаційних сигналів про якість і кількість споживаної їжі.
Це призводить до ненаситності, неякісного пережовування, неправильного поєднання продуктів і переїдання з усіма наслідками, що випливають.
Під час їжі потрібно думати про їжу, про її прекрасні якості, користь і насолоду, отримувати радість і максимум позитивних емоцій. Прийом їжі – це неподільний ритуал, молитва Вищому Ідеалу.
7. Ранок починається ввечері
Не потрібно їсти менш, ніж за 4 години перед сном. А краще – за 7 годин перед сном. Багатьом це, здається, дивним. Але для такої пропозиції є ряд серйозних підстав.
По-перше, їжа нормально перетравлюється й рухається в шлунку й кишківнику, тільки поки людина рухається. А головне – поки її тіло перебуває у вертикальному положенні, напрямок гравітаційної складової сприяє легкому руху їжі в кишківнику.
Якщо ж їсти перед сном, то вночі, коли всі процеси життєдіяльності загальмовуються, гравітаційна складова, спрямована перпендикулярно стосовно тіла лежачої людини, не допомагає руху їжі в кишківнику.
Це призводить до її застою, зашлаковуванню організму, утворенню на стінках кишківника калових каменів, збільшенню об’єму кишківника й живота, погіршенню перистальтики кишківника, розвитку захворювань органів травлення, поганому сну й недостатньому відновленню за ніч.
А вранці – до важкого пробудження, набряклості, неприємного запаху з рота й інших ускладнень.
І по-друге, пропонований час прийому їжі перед сном пов’язаний з реальною швидкістю перетравлення тих або інших продуктів харчування. Вуглеводна їжа (овочі, фрукти, злаки тощо) повністю перетравлюється й проходить через кишківник приблизно за 4 години. А білкова їжа (м’ясо, бобові, горіхи й т.д.) – за 7 годин.
Взагалі, для стимулювання потужного обміну речовин, підвищення витривалості, фізичної сили, зміцнення здоров’я і збільшення тривалості життя найкращим є харчування один раз на добу – удень.
Жодній людині, якщо вона не хвора або не “покалічена” цивілізованими звичками, не захочеться їсти вранці – відразу після сну. Слабка потреба в їжі може з’явитися не раніше, аніж через годину після пробудження, але вона й близько не схожа на голод, що по-справжньому відчувається не раніше, аніж через 4 години після сну, а то й пізніше.
Наступне відчуття голоду рідко з’являється до сну. А те, що змушує людей бути постійно «стурбованими їжею», є, як правило, не голодом, а реакцією на стреси в сучасних умовах життя.
8. Не силуй себе
Насильство стосовно себе так само згубно, як і стосовно інших.
Ніколи не слід робити «різких рухів» у житті, і набагато корисніше пом’якшувати контрасти.
Якщо виникла необхідність змінити звичний раціон харчування й видалити з нього якісь продукти, то краще це робити плавно й поступово, щоб обмін речовин встиг переналаштуватись і зменшився “тиск” звичок.
Ніколи не потрібно обмежувати свої звички відразу, шляхом твердих вольових заборон і придушенням (насильством). Такий підхід спрямований на боротьбу з наслідком, а не з причиною.
Вольова заборона не забирає корінь звичок (пристрастей), а навпаки – живить і зміцнює їх. Коли заборона діє проти звички, то (дія дорівнює протидії) блоки в пам’яті, що зберігають «атрибути» звички, живляться енергією уваги й підсилюються.
Це веде до зростання сили бажання з’їсти заборонений продукт (подібно воді в річці, на якій поставили греблю, а її джерело не зміліло). Такий помилковий підхід рано або пізно призведе до «вибуху» і переїданню заборонного продукту в кількості, набагато більшій, ніж якби людина продовжувала його їсти, як звичайно.
Звички тримаються у пам’яті. Насамперед, варто діяти на рівні управління увагою.
Якщо увага повертається до блоків пам’яті, що містить інформацію про смак продуктів, до яких сформована звичка (або пристрасть), то її потрібно спокійно, м’яко і ненав’язливо відволікати від цих блоків і перемикати на щось інше, без залишку спогадів.
Без підживлення енергією уваги інформація в пам’яті послабляється й згасає (джерело ріки висихає). Саме так потрібно поступово заміщувати старі звички, що були в пам’яті, новими, утримувальну інформацію про те, що ця їжа – не для вас і вона взагалі не їстівна, як солома або земля.
Такі зміни у свідомості вимагають деякого часу й активного самовиховання, але це вірний шлях до успіху.
9. Чистота – ознака божественності
Для збереження здоров’я необхідно підтримувати не тільки зовнішню, але й внутрішню чистоту, що значною мірою залежить від якості їжі й води, а також від процесів природного й спеціального очищення організму.
Будь-який власник машини добре розуміє, що її робота залежить від чистоти бензину, масла й повітря у двигуні. І звичайно ж, знає, що моторесурс прямо залежить від вмісту сторонніх часток у маслі картера двигуна, а його потужність визначається якістю бензину.
Але от те, що людський організм точно так само має потребу в чистому паливі, змащенні й регулярному профілактичному чищенні, багатьом чомусь зрозуміти дуже важко. Вони палять, п’ють, вживають наркотики, витрачують життєву силу через безладні статеві зв’язки, їдять продукти, які за природними критеріями не є їжею взагалі, і т.д.
Їм ніколи або лінь. Їм просто ніколи любити себе, але зате є коли прагнути до того, що престижно (але нерозумно). Але живому організму потрібно набагато менше, ніж машині, тому що він набагато економічніший і сам бореться за себе.
Він має механізми самоочищення й самовідновлення. І якщо йому хоча б не заважати, то змінювати деталі не доведеться багато років. А якщо йому трішечки допомагати, то він буде “служити вірою й правдою” до глибокої старості.
У традиції йоги накопичений найбагатший досвід очисних заходів для відновлення, оздоровлення й зміцнення організму, які у світі запозичують усі, хто займається оздоровленням, – від одинаків-ентузіастів до найбільших медичних корпорацій, що культивують методи реабілітації.
У цей час уже видана безліч спеціальної й популярної літератури, де можна знайти відповіді на всі питання із приводу спеціальних методів очищення організму.
Що ж стосується природного самоочищення організму, то потрібно ввести регулярне правило робити щотижня повне голодування від 24 до 48 годин. У цей період всі органи травлення добре відпочивають, та відновлюються.
Це голодування краще проводити у вихідні дні, коли є можливість уникнути стресових ситуацій і контролювати стан психіки, тобто, бути спокійним. З метою кращого очищення й нормалізації обміну речовин голодування можна супроводжувати питтям води або трав’яних чаїв.
У окремих випадках голодування може бути “сухим”, тобто, без пиття зовсім.
Якщо організм дуже зашлакований і ослаблений, і є захворювання внутрішніх органів, і обмін речовин уже порушений, то виправити це можна тривалим голодуванням – від 3 до 50 днів. Але це можна робити тільки після попередньої детальної теоретичної підготовки й під керівництвом фахівців.
Говорячи про чистоту їжі й чистоту свідомості, потрібно пам’ятати не тільки про чистоту продуктів харчування, але й про чистоту способів добування їжі. Від цього залежить чистота «тонких» причинно-наслідкових планів людського буття.
10. Що ти їж – тим ти і є
Організм формується з тих елементів, які в нього надходять. І він здобуває якості цих же елементів.
Їжте тільки свіжу, чисту, приємну на смак, живу, вітамінну й сповнену енергії їжу. Забудьте про те, що на Заході люди з досвідом уже давно називають “джанк фуд” (“сміттєвою їжею”) – про всі ці чіпси, гамбургери, консервовані сосиски, майонези тощо.
Нерозумно прагнути вживати в великих кількостях дорогі й дефіцитні, а отже, «престижні» продукти. Адже при цьому харчується не організм, а відчуття, що самостверджується, власною винятковістю. Користі ж для організму від таких продуктів, як правило, ніякої, частіше – одна шкода.
Уже багато хто у світі почав розуміти, що по-справжньому престижно – бути здоровим і сильним, виглядати гарним і завжди добре себе почувати.
Керуючи раціоном харчування, можна свідомо впливати на формування свого тіла, стан відчуттів, свідомість і причинно-наслідкові зв’язки (Долю). Це факт, перевірений століттями і практичним досвідом безлічі натуралістів.
11. Не поєднуй несумісне
Перетравлювання різних продуктів відбувається за рахунок різних біохімічних реакцій: кислотних або лужних. Сполучення таких продуктів в одному прийомі їжі призведе до кислотно-лужної нейтралізації й утворення марних солей, що істотно погіршує процес травлення.
Для того, щоб уникнути подібних явищ, варто враховувати сумісність продуктів в одному прийомі їжі. Для цього розроблено безліч спеціальних теорій сумісності.
12. «Догм немає» – стверджує догма перша
Визначаючи режим і раціон харчування, треба, звичайно ж, враховувати всі вищевикладені приписи й правила, але ніколи не потрібно забувати орієнтуватися, насамперед, на гарне самопочуття й керуватися інтуїтивним почуттям здорового глузду.
