Що відомо про плани команди Трампа щодо України та які чинники можуть на них вплинути – розповідає РБК-Україна.
ЗМІСТ
20 січня наступного року відбудеться інавгурація нового президента США Дональда Трампа. Чим ближче цей день, тим більше в американських медіа з’являється “зливів” з деталями планів щодо закінчення російської війни проти України. При цьому сам Трамп до останнього часу не висловлювався з цього приводу.
Чи не єдина за довгий час заява Трампа з’явилася лише 8 грудня за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном у Парижі. Трамп закликав до “негайного припинення вогню” та переговорів між Україною та РФ.
“Надто багато життів марно втрачено, надто багато сімей знищено, і якщо це продовжуватиметься, це може обернутися чимось набагато більшим і набагато гіршим. Я добре знаю Володимира. Це його час діяти. Китай може допомогти”, – написав політик в соцмережі Truth Social.
Та навіть у цій заяві практично немає деталей щодо того, яким Трамп бачить завершення війни. Тож за відсутності конкретики, світовий інформаційний простір заповнюють і відверто абсурдні “інсайди” про можливі опції завершення війни – на кшталт “відправки Володимира Зеленського у заслання в Лондон”. Втім, в інформаційному хаосі все ж є сенс розглядати ті концепції, які лунають принаймні від осіб з оточення майбутнього лідера США.
“Плани” та їх відмінності
Для Трампа підготували три основні варіанти завершення війни, повідомляє Reuters з посиланням на джерела в оточенні політика. Це план новопризначеного спецпредставника щодо України та Росії Кіта Келлога, план обраного віце-президента США Джей Ді Венса і план колишнього виконувача обов’язків керівника розвідки Річарда Гренелла.
План Келлога був вперше представлений ще у квітні у статті для аналітичного центру “America first institute”. План, викладений у кількох абзацах, передбачає замороження бойових дій по поточній лінії зіткнення. Також Трамп мав би надати Києву більше американської зброї, лише якщо він погодиться на мирні переговори. Разом з тим, США мали б попередити Москву, що збільшать допомогу США Україні, якщо Росія відмовиться йти на переговори.
Джей Ді Венс вперше озвучив свої міркування щодо закінчення війни у вересні в інтерв’ю The Shawn Ryan Show. План передбачає створення “демілітаризованої зони” на існуючих лініях фронту. Росія за планом збереже захоплені території, а Україна буде “потужно укріплена”, щоб запобігти новому російському вторгненню.
Гренелл розповів про своє бачення закінчення війни у липні, під час круглого столу організованого Bloomberg. Його план передбачає створення “автономних зон” на захопленій Росією території України. Втім, Гренелл не уточнював про які саме території йдеться.
Усім трьом “планам” не вистачає конкретики, і взагалі вони схожі скоріше на концепції, аніж на справжні мирні плани.
“Це радше частинки загальної ідеї, яку мають колись оформити. Коли її оформлять, то тоді це буде дійсно позиція, яка матиме під собою підґрунтя і якусь форму. А не буде просто абстрактним явищем, про яке говорять всі навколо”, – сказав РБК-Україна асоційований експерт ГО “Інститут американістики” Олег Преловський.
Крім того, принаймні в питанні територій всі концепції, які лунають від оточення Трампа погано узгоджуються із позицією України, яка точне і надалі буде боротися за повернення територій.
Боротьба за вступ України в НАТО
Чи не єдине, що об’єднує всі три варіанти – відкладення вступу України в НАТО на той чи інший термін.
Венс заявляв, що контрольована Києвом частина України залишатиметься незалежною суверенною державою, але Росія отримає від України гарантії нейтралітету.
“Вона не приєднується до НАТО, вона не приєднується до певного роду союзницьких інституцій”, – сказав Венс.
Згідно з планом Келлога, лідери НАТО повинні запропонувати відкласти членство України в альянсі на тривалий період в обмін на всеосяжну мирну угоду з гарантіями безпеки, дотримання якої можна перевірити. Гренелл взагалі не висловлював якихось конкретних деталей щодо України і НАТО.
За такою “одностайністю” оточення Трампа, та й частини європейських лідерів стоїть кілька міркувань.
По-перше, невступ України в НАТО розглядається як одна із допустимих поступок Росії на майбутніх переговорах. Для Кремля це з самого початку було однією із задекларованих цілей війни. Для США – це не такий принциповий момент.
По-друге, у керівництві низки країн НАТО побоюються, що альянс невдовзі після вступу України буде втягнуто у війну з Росією. Ключовою в НАТО є стаття 5 статуту, яка каже, що напад на одного члена є нападом на всіх.
Однак для України вступ до НАТО є питанням принциповим. Тож розуміючи виклики, Київ реагує. 3 грудня Міністерство закордонних справ заявило, що Україна не погоджується на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО. Як йдеться у заяві, єдиною реальною гарантією безпеки для України, а також стримуючим фактором для подальшої агресії РФ проти України та інших держав, є лише повноправне членство України в альянсі.
А 1 грудня президент України Володимир Зеленський заявив про можливість непоширення 5 статті статуту НАТО на всю територію України – а лише на підконтрольну частину.
І тут, як не дивно, додатковим плюсом для України є прагматичність Трампа, який давно заявляє, що Європа має вносити більший внесок у безпеку НАТО. Тож існує багато способів, як Київ міг би допомогти альянсу. Також важливо заручитися підтримкою інших членів НАТО.
“НАТО – це не організація, яка керується з єдиного центру. Кожне слово важить. І коли йшлося про офіційне долучення до НАТО Швеції та Фінляндії, там виступали проти Угорщина, Туреччина, і їм йшли на поступки. То в цьому сенсі зі Сполученими Штатами договоритися буде принаймні легше”, – сказав виданню Преловський.
До слова, одну з таких ідей містить план перемоги України, презентований Зеленським. Мова йде розміщення в Європі українських військових після виведення американських військ з баз НАТО.
Як Україна намагається впливати на плани Трампа
Як саме виглядатиме остаточний план, буде залежати і від внутрішніх балансів в оточенні Трампа. Джей Ді Венс без шести тижнів є другою особою в США. Кіт Келлог також обійняв офіційну позицію спецпредставника щодо України та Росії. Річард Гренелл поки що залишається без посади, і невідомо, чи взагалі її отримає найближчим часом.
Ще один фактор, який міг би вплинути на позицію Трампа – лоббі інших зацікавлених сторін всередині США – від компаній-виробників зброї, які з початком війни отримали нові великі контракти, до нафтовидобувних компаній і навіть християнських протестантських груп, з якими має контакти частина оточення Трампа.
Зрештою, Україна намагається донести до нового керівництва США своє бачення завершення війни. З цією метою минулого тижня у США приїздив Голова офісу президента України Андрій Єрмак. За інформацією Wall Street Journal, він мав зустріч із Кітом Келлоггом і новим радником Трампа з національної безпеки Майком Волтцом. До дискусій також долучився новообраний віцепрезидент Джей Ді Венс. Також Єрмак зустрівся у Флориді з новим керівником апарату Білого дому Сьюзан Уайлс.
За інформацією американських ЗМІ, команда Трампа не виявила особливого інтересу до пропозиції членства України в НАТО. Однак Келлогг підтримав надання Україні зброї, яке команда Байдена активізувала під кінець його повноважень.
Та остаточне рішення буде таки за Трампом. Преловський не виключив, що тези окремих планів можуть бути скомпільовані в єдине бачення.
“Трамп часто є одноосібним діячем, і може послухати, а потім кілька цих тез об’єднати у свою ідею. Мені здається, що не буде однієї якоїсь тези, яка ляже в основу ідеї закінчення війни чи, скажімо, її заморожування”, – сказав експерт.
В будь-якому випадку, розробка плану завершення війни ще далека до завершення. І можливостей для адвокатування українських інтересів ще достатньо, хоча часу лишилось не так багато.
