Війна Росії проти України може завершитись неочікуваним результатом, який, за припущенням експерта, обговорюється під час таємної частини переговорів.
«Вікно можливостей» закінчити війну Росії проти України може з’явитись у проміжку між лютим і квітнем 2026 року, при цьому 90% перемовин, які тривали та тривають, залишаються закритими — таку свою думку в коментарі для ТСН.ua висловив політолог Володимир Фесенко. За його словами, далеко не все, що наразі обговорюється політиками, виноситься на широкий загал, і певні таємні домовленості, про які поки що не знає суспільство, можуть бути приголомшливими.
Закінчення війни в Україні: що обговорюють таємно
«У будь-яких складних переговорах, в переговорах про закінчення війни, завжди, наголошую — завжди, без жодних виключень, є два взаємопов’язаних процеси. Не паралельних, не окремих. Є публічна частина переговорів, офіційна. Наприклад, як переговори у Стамбулі, у Берліні. Так ось, навіть такі переговори проводяться у закритому режимі. Не для публіки, не для журналістів. Останнім можуть потім щось повідомити», — каже Фесенко.
Він зауважує, що є проблеми і з американського боку, і, звісно, з російського.
«Проблема дуже серйозна насправді. Коли сторони хочуть реально домовитись, а потім вже винести це на публіку, на підписання, то переговори максимально закриваються. Максимально. Простий приклад. Після того, як нам у листопаді привезли мирний план Трампа, ввечері вже з’явився витік. Стало відомо, що американська сторона була дуже незадоволена через витоки. Зверніть увагу, що після цього обидві сторони притримувались жорсткого мовчання, щоб не заважати переговорному процесу», — каже політолог.
Та продовжує: «Щодо переговорів США та Росії можу зазначити: проблема є з обох сторін. Переговорним процесом між США та Росією, між США та Україною займаються різні люди. Не хтось один, хто курує процес, а різні люди».
І пояснює: «З боку США з Росією спочатку вів переговори Стів Віткофф, потім доєднався зять Трампа Джаред Кушнер. Це одна група, яка зосереджена на переговорах з росіянами. Але зараз і з Україною. Однак переговори офіційні по лінії Держдепартамента, МЗС веде Марко Рубіо. І у нього трохи інша позиція по відношенню до Росії, ніж у Віткоффа. Третій суб’єкт, який намагається впливати на переговорний процес, Джей Ді Венс (віцепрезидент США — Ред.). Між ними є певні розбіжності, вони по-різному впливають. В Росії схожа історія. Є активний переговорник зі Стівом Віткоффом, у закритому режимі, Кирило Дмитрієв. Є Юрій Ушаков, який також налагодив свої контакти з американцями. Зокрема зі Стівом Віткоффом. Але є і інший рівень переговорів, офіційний. Зі своєю, більш жорсткою позицією. Це російське МЗС. Позиція Сергія Лаврова (міністр закордонних справ РФ — Ред.) та його заступників як правило більш жорстка. Вони не дуже довіряють американцям».
За словами Фесенка, найбільш закрита частина контактів між США і Росією та, де фігурують Дмитрієв та Віткофф.
«Про цю частину ми або не знаємо, або знаємо дуже мало», — відверто каже Фесенко.
Мирні переговори: ризиковані наслідки
«Закриті переговори є неминучими. Ми дійсно не все знаємо, але уявляємо собі орієнтовні «червоні лінії» — наші та чого хочуть американці», — продовжує Фесенко.
Та зауважує: «Є інша річ. Є певний ризик. Ми нічого не знаємо про те, як відбуваються переговори американців з росіянами. Простий приклад: коли був візит Віткоффа та зятя Трампа Кушнера до Москви, вони пройшлись по всім 28 пунктах (мирного плану Трампа — Ред.). Є якісь оцінки? Жодних. Ні з російського, ні з американського боків. Крім того, що зустріч була продуктивною. Небезпека в наступному: я нагадаю про пакт Молотова-Ріббентропа про ненапад. Тоді була секретна частина, так звані секретні протоколи про розподіл сфер впливу над країнами, про співпрацю. Я не люблю конспірології, але свідомо припускаю, що зараз є ризик: такі люди, як Віткофф можуть з Путіним та Ушаковим проговорювати певні речі, проговорювати співпрацю між Росією та США, яких не буде в офіційних мирних документах. Це головна небезпека. Не дай Бог. Це може підірвати будь-яку мирну угоду. Тобто може бути офіційна мирна угода, а може бути і неофіційна. Для Трампа таких обмежень немає, для Путіна це нормально. Неофіційні певні речі можуть стосуватися не тільки України, а й Європи, НАТО, стосунків з Китаєм. Це можливо, на жаль. Може бути таємна домовленість про те, що США будуть поступово виходити з Європи, особливо — зі східної. Що, наприклад, Трамп не буде заважати відновленню впливу Росії над країнами Балті».
Закінчення війни в Україні: які умови можуть висунути
«Ризик для нас може полягати в тому, що нам будуть продавати вічний мир в обмін на те, щоб ми вийшли з Донбасу. Але неофіційно можуть сказати, що ми (США) не будемо заважати тиску на Україну, щоб через певний час ви (Росія) вимагали від України Херсон та Запоріжжя. Або щоб не заважали (Росії), саме не заважали впливу на російськомовні регіони — Харків, Одесу, Миколаїв. На жаль, таке можливе. Не обов’язково, що таке буде. Це потенційна небезпека, враховуючи те, як мислить Путін. А він мислить як Сталін. Тобто це може бути змістом закритої частини перемовин. Резюмуючи, скажу, що переговори про завершення війни на 90% відбуваються у закритому режимі. Іноді навіть більше. Але фінальний результат має бути офіційним та публічним, щоб була легітимність домовленостей. Якщо домовленості не будуть юридично зафіксовані, то вони не будуть працювати», — каже Фесенко
Коли закінчиться війна
Фесенко каже, що особисто у нього, з огляду на поточну військово-політичну ситуацію, немає відчуття наближення фіналу війни.
«Станом на сьогодні Росія не готова до завершення війни», — припускає експерт.
Та продовжує: «Путін вважає, що він має перевагу. Мовляв, ще трохи, і Росія може виграти війну. Мовляв, ми не витримаємо, у нас можливий колапс, вважає, що може посипатись фронт, або ми можемо посипатися зсередини, або не витримаємо проблем з енергетикою, або не буде фінансової підтримки. Путін вважає, що, мовляв, ще трохи, і ми посиплемось, і він начебто отримає все. Але чимало українців вважають, що не витримає Росія».
На думку Фесенка, у найближчій перспективі Путін не буде відмовляти Трампу, буде вести з ним переговорну гру.
«Але він, Путін, вважає, що зараз у нього є перевага на фронті і він буде продовжувати війну. Тут ще питання в тому, як будуть тиснути американці та чи будуть вони тиснути, якою буде ситуація на фронті. «Вікна можливостей» для виходу на мирні угоди можуть бути у лютому-березні. Причому, включаючи варіант поступок з нашого боку. Американці будуть дотискати, працювати із росіянами та з нами. Тому приблизно у лютому-березні-квітні можливе «вікно можливостей». Інший варіант — літо або кінець 2026 року. Наприкінці року можливе і виснаження обох сторін», — резюмує політолог.