Верховна Рада ухвалила відповідні зміни
“Камертон Перемоги”
Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №13646, який передбачає вилучення з чинного законодавства норми щодо альтернативної (невійськової) служби для громадян, чиї релігійні переконання не дозволяють проходити строкову військову службу, пише sud.ua
Йдеться про зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей». Після ухвалення документа закон більше не міститиме положення, яке дозволяло звільняти від військової служби осіб із релігійних мотивів і надавало їм право проходити альтернативну службу.
Чому вилучають норму
У поясненні до законопроєкту зазначено, що ці положення «не належать до предмета правового регулювання» цього закону.
Іншими словами, питання альтернативної служби мають бути врегульовані іншими нормативними актами, а не законом, який стосується соціального захисту військовослужбовців.
Разом із цим документ містить кілька інших важливих змін, що стосуються військової освіти та соціальних гарантій.
Основні нововведення законопроєкту
Шестиденний робочий тиждень із одним вихідним днем для курсантів і слухачів:
нова норма стосуватиметься студентів вищих військових навчальних закладів, військових підрозділів закладів вищої освіти та закладів фахової передвищої військової освіти.
Відпустки для військових, звільнених із полону:
передбачено можливість надання відпустки військовослужбовцям після звільнення з полону в період мобілізації, воєнного стану або до моменту демобілізації.
Що кажуть експерти
У Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради (ГНЕУ) нагадують:
право громадян на альтернативну (невійськову) службу закріплене Конституцією України.
Це право дозволяє людям, чиї релігійні переконання не сумісні з виконанням військового обов’язку, обрати іншу форму служіння державі — без зброї.
Для цього діє окремий Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу», який регулює порядок і умови такої діяльності.
Експерти наголошують:
із переходом України від строкової військової служби до базової, норми про альтернативну службу мають бути оновлені та приведені у відповідність до нової системи оборонного обов’язку.
Це потрібно, щоб зберегти конституційне право громадян на вибір форми служби відповідно до переконань.
Питання доцільності змін
Фахівці звертають увагу, що в пояснювальній записці до законопроєкту немає достатньої аргументації, чому саме зараз необхідно вилучити ці положення.
Так само викликає питання і пропозиція щодо виключення норми статті 8 Закону про соцзахист військових, яка передбачала дострокове звільнення зі служби осіб, чиї сім’ї втратили годувальника або не мають інших працездатних членів.
Такі сім’ї вважаються соціально вразливими, тож скасування цього пункту може вплинути на їхні гарантії та права.
Рішення парламенту — це лише перше читання, тож документ ще може зазнати змін перед остаточним ухваленням.
Проте вже зараз зрозуміло, що держава рухається до перегляду системи військової служби в контексті реалій воєнного часу.
Водночас експерти наполягають: оновлення законодавства має відбуватися з дотриманням конституційних прав громадян і збереженням балансу між потребами оборони та свободою совісті.
