Українці активно готуються до святкування Великодня, але варто розуміти, що цей період не обмежується лише трьома днями. Насправді Світлий тиждень триває довше, ніж понеділок, вівторок і середа
Священник храму святих Кирила і Методія у Львові, духівник УКУ, керівник пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Михайло Квасюк пояснив 24 Каналу, що саме ми вкладаємо у поняття “Великодні свята”. Він також розповів, як довго вони тривають.
Скільки триває період Великодніх свят?
Отець Михайло пояснив, що цей період починається від неділі Воскресіння Христового, тобто з 12 квітня, і триває цілий тиждень до наступної неділі, яку ми називаємо Антипасха, тобто завершення Пасхи. У ці дні, коли люди заходять до храму, то можуть побачити на столику, який називається тетрапот, – паску.
Вірні цілують її. Вона є ознакою того, що зараз триває час Христового Воскресіння. А вже на наступну неділю, після літургії, її розрізають та дають вірним для споживання,
– додав священник.
Цікаво, що християни вітаються великоднім вітанням “Христос Воскрес” також не три дні, і не тиждень, а значно довше. Після Воскресіння Ісус ще 40 днів перебував на землі між апостолами, а тоді вознісся на небо. У цей час ми святкуємо свято Вознесіння.
Власне тоді й завершується традиційне привітання “Христос Воскрес”. Але поки Ісус був на землі – християни вітаються так один з одним, засвідчуючи, що ця подія справді відбулася.
Зверніть увагу! Священник в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу також пояснив, коли українці обов’язково мають відвідати своїх померлих рідних на кладовищах, чи варто ставити на їхні могили освячені продукти та яким є ставлення Церкви до “гробків” – застіль на цвинтарі.
Що колись клали у великодній кошик?
Головною у кошику завжди була паска. Понад 100 років тому її випікали у Чистий четвер, або у суботу, значно рідше – у Страсну п’ятницю. Господині одягалися у святковий, чистий одяг. Вони обов’язково хрестили тісто й молилися.
Також у кошику завжди були яйця. Його вважали символом зародження життя. Найчастіше крашанки розмальовували у червоний колір, а барвником для цього було цибулиння.
Цікаво, що у деяких регіонах навіть святили приготоване й запечене у печі порося. У зуби йому клали хрін. Це відбувалося на Волині, Слобожанщині та Поліссі.