Фахівці радять розмножувати троянди живцюванням у той період, коли рослина перебуває у стані спокою. Найвдалішим часом вважають кінець зими — січень і лютий. Саме тоді пагони вже визріли, але ще не рушили в ріст, тому живці краще приживаються та формують міцне коріння до початку сезону.
Живцювання — це простий спосіб отримати новий кущ із частини пагона материнської рослини. Такий метод дозволяє зберегти всі сортові властивості троянди, хоча на перше цвітіння доведеться зачекати кілька років.
У теплу пору року — з травня по серпень — можна вкорінювати зелені, м’які пагони. А от одревеснілі гілки добре підходять для живцювання пізньої осені або наприкінці зими, ще до набухання бруньок. У регіонах з м’якими зимами цю процедуру інколи проводять навіть узимку, якщо немає сильних морозів.
Як правильно підготувати живці
Для розмноження обирають здорові, неушкоджені пагони. Їх нарізають на частини довжиною приблизно 15–30 см. Нижній зріз роблять рівним, а верхній — косим. За бажанням нижню частину можна обробити стимулятором коренеутворення.
Живці висаджують у пухкий, добре дренований ґрунт, заглиблюючи приблизно дві третини довжини. Полив має бути помірним — надлишок вологи може призвести до загнивання. Найкраще тримати посадки у захищеному місці або теплиці.
Пересадка та цвітіння
Укорінені живці пересаджують на постійне місце зазвичай наступного літа або восени, додаючи в ґрунт перегній чи компост. Перші квіти на таких трояндах з’являються зазвичай через 1–3 роки після посадки.