Українцям із 1 квітня перерахували пенсії для тих, хто продовжує працювати на заслуженому відпочинку. Водночас у бюджеті не передбачили індексацію прожиткового мінімуму, що вплине на виплати малозабезпеченим пенсіонерам.
Поступово змінюється і вимога для виходу на пенсію вчасно (60 років). Масштабний ефект від цього нововведення очікується лише за два роки. Докладніше про те, на які пенсійні нововведення чекають українці, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
У квітні перерахували пенсії тим, хто працює, але скасували індексацію найбіднішим
В Україні з близько 10 млн пенсіонерів працювати продовжують 2,7 млн осіб. За законом раз на два роки вони мають право на перерахунок виплат, тому що їхній стаж зростає. І цей перерахунок відбувається автоматично у квітні. Не став винятком і квітень 2023-го.
У кожного пенсіонера розмір надбавки буде індивідуальним: що вищою була зарплата, то значнішим буде підвищення. Наприклад, якщо за 35 років стажу у вас була пенсія в 5000 грн, то після перерахунку буде близько 5285 грн.
2023-го Кабмін ухвалив рішення скасувати індексацію (збільшення мінімальної та максимальної пенсії, надбавки за стаж). Такий перерахунок не передбачили у бюджеті. Зазвичай він на два процентні пункти вищий за рівень інфляції. Ціни минулого року зросли на 26,6%, а підвищення становило близько 13,3%. Цього року інфляція у найкращому разі буде близько 20%.
Тобто для того, щоб компенсувати зростання цін, виплати потрібно було підвищити щонайменше на 33,3% (це покрило б зростання цін і минулого, і цього року). Тоді б замість 2093 грн українці на заслуженому відпочинку отримували б від 2789 грн. Зазначимо, йдеться саме про мінімальну пенсію.
Колишній міністр соцполітики Андрій Рева вважає, що мінімальну пенсію необхідно підвищити до 4000 грн. “Найбідніші верстви населення, ті, хто отримує пенсію, близьку до мінімалки, – а це близько 4 млн осіб, – постраждають найбільше. Необхідно підвищити мінімальну пенсію із 2093 до 4000 грн”, – розповів Андрій Рева.
До речі, справді значні проблеми з пенсіями виникнуть після повномасштабної війни. Так, зараз бюджет Пенсійного фонду (ПФУ) рятують військові. Зі своїх зарплат вони платять 22% ЄСВ. Після перемоги відбудеться демобілізація, кількість військових значно зменшиться. Як результат, надходження до ПФУ скоротяться у рази. Наприклад: у січні 2023-го ПФУ отримав із зарплат усіх українців 31,5 млрд грн, із них близько 19,9 млрд – від військових. До великої війни зі своїх зарплат військові платили до Пенсійного фонду близько 1,32 млрд грн.
>Проблема з пенсійним віком залишається
Демографічна ситуація разом із можливим падінням доходів Пенсійного фонду, ймовірно, призведе до необхідності підвищувати пенсійний вік. Вчена Лідія Ткаченко розповідає OBOZREVATEL: і зараз, без змін пенсійного віку, українців, які виходять на заслужений відпочинок у 65 та 63 роки, буде більше.
Так, цього року для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати 30 років стажу. У середньому українці, які сягають 60-річчя, мають 32 роки стажу. Тобто для більшості таку вимогу виконати нескладно. Але щороку вимоги до стажу зростатимуть, доки він не досягне 35 років (по 12 місяців за рік).
Тобто вже за два роки більшість українців не зможе виконати вимогу щодо стажу, і їм доведеться працювати до 63 або 65 років. “Легше тоді вже взагалі підвищити пенсійний вік до 65 років і не мучитися з критеріями щодо стажу. Більшість розраховуватиме на пенсію в 63 і 65 років, їм не вистачатиме стажу”, – каже Ткаченко.
Пенсійний вік уже підвищили в усіх країнах Європи. Наприклад, у сусідній Молдові пенсійний вік для чоловіків становить 63 роки. Поступово пенсійний вік також підвищують і в Білорусі (зараз чоловіки виходять на заслужений відпочинок у 63 роки). Під час війни дискусії про необхідність перегляду умов виходу на пенсію припинилися. Однак рано чи пізно до них доведеться повернутись.
