У вівторок Страсного тижня, Ісус розказав три сильні притчі, які варто прочитати кожному.
У вівторок Страсного тижня Ісус говорить про найважливішу заповідь: любити Бога всім серцем, розумом, душею і всією силою, а також любити ближнього, як самого себе. Ця заповідь є вищою за будь-які обряди чи жертви. Як приклад істинної жертви Христос наводить бідну вдову, яка дала зовсім мало, але віддала все, що мала, — тому її пожертва була більшою за щедрі дари багатих.
Також цього дня Господь навчає про різні речі: про ставлення до земної влади (податки кесарю), про воскресіння мертвих, про зруйнування Єрусалимського храму, майбутнє Церкви та Своє друге пришестя. Багато з цих істин Він пояснює через притчі.
Перша притча — про десять дів.
Десять дів вийшли зустрічати молодого з лампами. Половина з них була розумною і взяла із собою запас оливи, а інші — ні. Коли молодий затримався, всі заснули. Вночі, коли він прийшов, готові діви увійшли з ним на весілля, а ті, що не підготувалися, залишилися за зачиненими дверима. Ця притча вчить бути завжди готовими, бо ніхто не знає часу приходу Господа.
Друга притча — про таланти.
Один чоловік перед від’їздом дав своїм слугам гроші: одному більше, іншому менше — відповідно до їхніх можливостей. Ті, хто працювали з отриманим, примножили його і отримали похвалу. А той, хто сховав свій талант і нічого не зробив, був засуджений. Ця притча пояснює, що кожна людина отримує від Бога дари (здібності, сили, можливості) і повинна використовувати їх на добро. За це кожен дасть звіт перед Богом.
Третя притча — про Страшний суд.
Ісус говорить, що під час Свого другого пришестя Він відділить людей, як пастир відділяє овець від козлів. Праведники підуть до вічного життя, бо допомагали нужденним: годували голодних, допомагали хворим, приймали подорожніх. Грішники ж будуть покарані, бо не виявляли милосердя. Христос підкреслює: усе, що ми робимо або не робимо для інших людей, ми робимо для Нього.
Цей суд називається страшним, бо тоді відкриються всі наші вчинки, слова і навіть думки. І кожен отримає відповідно до своїх діл.
