Колекціонування фарфору – це захоплення, яке приваблює багатьох завдяки унікальній історичній та культурній цінності цих предметів. Чому серед українських колекціонерів саме фарфор радянської доби має таку популярність і які радянські заводи виробляли найцінніші зразки?
РБК-Україна дає приклади найцінніших зразків радянського фарфору та цін на них на сучасних аукціонах.
Чому колекціонують фарфор з СРСР?
Фарфор завжди вважався символом розкоші та високого статусу, і вироби радянського періоду не стали винятком. Багато предметів, що виготовлялися в СРСР, мали не лише утилітарну функцію, але й представляли витвори мистецтва.
Фарфор прикрашали розписом відомих художників того часу, що робило його не просто посудом, а справжніми художніми експонатами.
У період радянської доби фарфорові вироби часто створювалися з метою пропаганди – вони зображували революційні сцени, робітників і селян, втілювали ідеали нового суспільства. Це робить кожен такий предмет унікальним і відображає частину історії країни.
Цей “Кіт у чоботях” 1960-х років виробництва Ангарського керамічного заводу коштує 18 000 гривень (фото: скриншот violity.com)
У чому особливості фарфору з СРСР
Одна з головних причин, чому радянський фарфор колекціонують – це висока художня майстерність. Заводи працювали з відомими художниками, які розробляли моделі та дизайн для посуду й статуеток.
Зокрема, моделі майстрів авангарду й мистецтвознавців напрямку “Світ мистецтва” ставали основою для створення неперевершених зразків фарфорового мистецтва.
Особливу популярність серед колекціонерів мають вироби з делікатними квітковими орнаментами, фігурки тварин і людей, а також сервізи, що відрізняються витонченою формою та розкішним розписом.
“Пліткарки” виробництва відомого керамічного заводу у Вербилках коштують 15 000 гривень (фото: скриншот violity.com)
Радянські фарфорові заводи
Виробництво фарфору в СРСР зосереджувалося на кількох великих заводах, які випускали продукцію для масового споживання, але також мали свої унікальні серії, що сьогодні мають велику популярність.
Найвідоміші з них – це Ленінградський фарфоровий завод і Дулевський завод. Ленінградський завод, зокрема, славився своїми вишуканими сервізами та декоративними статуетками, а вироби Дулевського заводу вирізнялися масивністю та яскравим дизайном.
Київський експериментальний кераміко-художній завод також виробляв фарфор, що сьогодні високо цінується серед колекціонерів. Його вироби часто прикрашали українські народні орнаменти та мали національний характер.
Статуетка “Школярка з портфелем” виробництва Ленінградського фарфорового заводу зараз продається за 7 000 гривень (фото: скриншот violity.com)
Чому фарфор високо цінується
Фарфор має одну важливу рису – крихкість. Через це багато виробів не збереглися до наших днів. Навіть ті, що виготовлялися серійно, сьогодні є рідкісними, оскільки багато з них були розбиті чи пошкоджені під час використання.
Це робить радянський фарфор ще більш цінним, адже збережені екземпляри стають справжньою знахідкою для колекціонерів.
Більшість предметів, що збереглися, – це чашки, сервізи та фігурки, які часто передавалися з покоління в покоління. Унікальність полягає в тому, що ці вироби мали велике символічне значення для сімей і часто виступали як знак добробуту.
Статуетка “Черевички” по мотивах творів Гоголя зараз продається за 6 151 гривню (фото: скриншот violity.com)
Ностальгія і емоційна цінність
Для багатьох людей фарфор з СРСР несе емоційний заряд, адже він асоціюється з минулими часами та спогадами. Колекціонери шукають раритетні екземпляри на аукціонах і у приватних осіб, адже кожен предмет має свою унікальну історію.
Фарфор – це також спосіб інвестування. Його вартість із часом лише зростає, а рідкісні зразки можуть стати вигідною інвестицією. Старі вироби, збережені в оригінальному стані, стають все більш дефіцитними, що значно підвищує їх цінність на ринку антикваріату.
Фарфорова підставка під олівці “Дівчина зі снопом” коштує 4 500 гривень (фото: скриншот violity.com)
