В Україні вже в травні можуть підвищити тарифи на електроенергію. Саме тоді закінчується термін дії постанови, що регулює вартість струму для населення. У Міненерго вже підтвердили, що розглядають можливість перегляду тарифів. Про те, як і чому може подорожчати струм, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
“Рішення немає”, – розповів співрозмовник OBOZREVATEL у Кабміні. Водночас співробітник уряду зазначив, що підвищення цін у рази (до 4-6 грн за кожну кВт*годину) не буде. Ані наближені до уряду експерти, ані чиновники не коментують нові тарифи на електроенергію.
Плани підвищити тарифи побічно підтвердив міністр енергетики Герман Галущенко. Він також зазначив, що наразі не може назвати можливий тариф після перегляду, проте додав, що це дасть змогу знайти кошти на відновлення енергосистеми.
“Варіанти, які звучать у ЗМІ, розглядаються. Але це не означає, що так і буде. Питання складне, воно обговорюється, є прорахунки, є оцінки. Ви самі розумієте, що 1,44 грн за кВт*годину не покривають витрати, навіть не покривають витрати на доставку електроенергії до кінцевого споживача. А треба покривати генерацію та відновлення енергосистеми”, – пояснює співрозмовник в уряді.
Кілька експертів з питань ЖКГ, зокрема Олег Попенко, заявили про плани підвищити вартість струму приблизно на 30-40%. За його словами, вартість електроенергії становитиме близько 2,3-2,5 грн за кВт*годину. Цю саму інформацію з посиланням на власні джерела підтвердили і деякі ЗМІ. Зараз у разі споживання до 250 кВт*година українці платять за струм 1,44 грн за кожну кВт*годину.
У середньому українська родина, згідно з останніми даними НКРЕКП, споживає близько 165 кВт*година струму на місяць. З актуальним тарифом це 237,6 грн на місяць. А після можливого подорожчання щомісячна платіжка за електроенергію збільшиться до 379,5-412,5 грн. Для тих родин, які мають субсидію, разом зі збільшенням тарифів збільшиться і розмір допомоги, тож більше платити за комуналку не доведеться.
Є ще одне важливе питання: збереження двох тарифів на струм залежно від об’ємів споживання. Логіка така: якщо сім’я витрачає багато струму, ймовірно, вона має велике помешкання та багато побутових приладів. Мовляв, багатії мають платити більше. Проте залежність між об’ємами споживання електроенергію та статками не завжди настільки очевидна. Наприклад, родини, які взимку використовують електричну теплу підлогу, електричні обігрівачі, можуть виходити за ліміт “бюджетного” споживання, притому вони необов’язково мають більші статки.
І до спроби РФ знищити українську енергосистему тариф на електроенергію не покривав собівартість генерації та постачання струму. Тепер, за даними Укренерго, тільки на відновлення та захист високовольтної мережі “Укренерго” цьогоріч потрібно майже 1 млрд доларів.
Лише завдяки підвищенню тарифів отримати кошти на повне відновлення мережі неможливо. Проте і без цього джерела надходження коштів також не обійтись. Як розповіли OBOZREVATEL у Кабміні, для відновлення енергосистеми потрібно приблизно 2 роки, а на побудову нової системи доведеться витратити близько 5 років.
Проте частково відновлення також відбувається і завдяки міжнародним партнерам. На це спрямовують кошти не лише країни ЄС. Підняття тарифів – передусім політичне рішення. Якби вартість струму підвищили до економічно аргументованої суми, зараз кожна кВт*година коштувала б близько 6-7 грн. У перші тижні після початку повномасштабної війни встановили мораторій на підвищення тарифів на комуналку. Але атака на енергосистему і тривалість війни це рішення, ймовірно, змінять.
Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики, пояснює: “Ніхто не буде відновлювати те, що було. Тобто один в один з тим, що в нас було раніше. Це буде інша енергосистема, інакше сконфігурована, значно більше вуглецево-нейтральна, більш екологічна”.
Підвищення тарифів у будь-якому разі оминути не вдасться. Є тільки два питання: коли та наскільки здорожчає струм. Головне завдання: зібрані кошти витрачати, зокрема, на захист та відновлення енергосистеми.
