Степан Гіга наполегливо працював для того, щоб реалізуватися у музичній сфері. 24 Канал пропонує пригадати, як він розпочинав свій шлях і який вигляд мав у юності.
Народний артист України народився у селі Білки на Закарпатті у звичайній сім’ї: його батько був кочегаром, а мати працювала на заводі. Любов до музики супроводжувала Степана Гігу з самого дитинства. Його вміння помітив шкільний вчитель співів Михайло Копинець, який почав давати хлопцю уроки вокалу та гри на баяні.
Понад усе Степан Гіга хотів вирватися з села та вступити до музичного училища в Ужгороді. Однак юнаку не вдалося вступити ні після 8 класу, ні після 9 та 10. Після невдалих спроб музикант на певний час відклав мрію та працював слюсарем, водієм вантажівки.
Згодом 2 роки прослужив в армії. Повернувшись, вирішив ще раз спробувати вступити до училища – і вже четверта спроба була успішною.

Степан Гіга закінчив навчання екстерном, а вже у 1983 році вступив до Київської консерваторії на вокальний факультет до Костянтина Огнєвого.

Після завершення університету Степану Гізі надходило багато пропозицій роботи в різних містах України. Але він зробив доленосне рішення та повернувся на рідне Закарпаття. Там співак створив гурт “Бескид”, а згодом заснував студію звукозапису GIGARecords.

У 1995 році Степан Гіга випустив дебютний альбом, а вже через 3 роки став заслуженим артистом України. У 2002 році музикант здобув звання народного артиста України, у 2006 йому вручили золотий орден Андрея Первозванного I ступеня.
Степан Гіга – перший співак в незалежній Україні, який отримав нагороду “Золотий диск”. Він став істинно народним артистом, пісні якого обожнюють від дітей до дорослих.




Що відомо про смерть Степана Гіги?
19 листопада команда Степана Гіги повідомила про проблеми співака зі здоров’ям. Він переніс термінову операцію та перебував у важкому стані.
Згодом мережею поширилися чутки про те, що Степану Гізі ампутували ногу. Ймовірно, він перебував у комі. Команда артиста не підтвердила цю інформацію.
12 грудня Степан Гіга відійшов у вічність. 14 та 15 грудня з ним попрощалися у Львові. Артиста поховали на Личаківському кладовищі, як він і заповідав.