У християнській традиції вітання символізує віру у вічне життя та може супроводжувати вірян не лише під час Великодня, зазначив протоієрей ПЦУ.
Після Великодня багато українців продовжують вітатися словами “Христос воскрес! Воістину воскрес!” — і це не випадково, адже ця традиція має чітке церковне пояснення. Водночас не всі знають, як довго доречно використовувати таке привітання і чи є межі для цієї практики. Про це розповів в інтерв’ю Главреду ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко. glavred.net
За його словами, за церковною традицією вітання “Христос воскрес! Воістину воскрес!” прийнято вимовляти протягом 40 днів, саме стільки його лунає у храмі. Водночас були святі, які вітали людей цими словами протягом усього року.
Протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко зазначив, що його особиста практика — завершувати відспівування словами “Христос Воскрес!” протягом усього року, адже це символізує вічне життя.
“Навіть коли ми прощаємося з ближнім, з воїном чи просто людиною, яка прожила життя і переходить у вічність, це є свідченням нашої віри у воскресіння. Навіть переживаючи трагедії, ми не повинні втрачати віру в те, що всі ми зустрінемося у вічності. А Воскресіння, Великдень, їхні сенси та традиції повинні в цьому нам допомагати”, – наголошує він.
Дивіться відео про те, як довго потрібно казати “Христос воскрес”:
Великдень 2026 – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, перед Великоднем багато українців цікавляться, коли не варто пекти паски, щоб не порушити традиції й правильно підготуватися до свята. Хоча чітких церковних заборон небагато, існують усталені звичаї, яких дотримуються віряни.
Також особливе значення має фарбування яєць — один із найтепліших великодніх обрядів, що символізує відродження і нове життя. Вони прикрашають святковий стіл і допомагають зберігати давні традиції, зокрема існують поради щодо кількості яєць і вибору кольорів.
Великдень завжди був одним із найважливіших християнських свят в Україні, однак упродовж майже 70 років у Радянському Союзі його відзначення зазнавало жорстких обмежень. Попри спроби заборонити публічне святкування, українці продовжували зберігати цю традицію навіть у підпільних умовах.
