Щoйно!
Стaло вiдомо навiщо Макpон впеpше за три pоки зідзвoнився з пyтіним
Деталі
Еммануель Макрон вперше за три роки провів телефонну розмову з тираном володимиром путіним.
Під час бесіди вони обговорили, зокрема, війну в Україні та ситуацію на Близькому Сході.
Експерт Ради зовнішньої політики “Українська Призма” Олександр Краєв розповів 24 Каналу, що ця розмова мала бути корисною для путіна саме зараз.
Так само для президента Франції був важливий цей контакт з Кремлем.
Має бути перемовником з Москвою
Краєв відзначив, що путін сьогодні перебуває у досить неоднозначній ситуації.
Результати саміту НАТО не можна назвати виключно позитивними, проте він і не провалився, на що, імовірно, розраховувала Москва.
Підсумки зустрічі G7 були менш обнадійливими, водночас вона не принесла повне розчарування.
А ситуацію з Дональдом Трампом, який достроково покинув G7, вдалося виправити на саміті НАТО.
Тому на цьому тлі в Москві почалися розмови про зустріч Трампа і путіна. росія очевидно перестала розуміти, що робити з Близьким Сходом, де її спроби стати посередником між Іраном та Ізраїлем були абсолютно неуспішними, – підкреслив він.
Москва, на його думку, опинилася в дуже суперечливому геополітичному положенні, коли кожний її подальший крок треба виміряти з погляду на те, як на нього реагуватимуть європейські лідери та Дональд Трамп.
Розмова путіна і Макрона для росії відіграє роль певної розвідки найвищого рівня.
Росіяни таку тактику розвідки через дзвінок застосовували дуже довго, – відзначив експерт Ради зовнішньої політики “Українська Призма”.
Він нагадав, що у 2022 році, попри те, що ані Макрон, ані Олаф Шольц, тодішній канцлер Німеччини, не мали жодного результату від дзвінків путіну, після кожної розмови з ним наративи російської пропаганди трохи видозмінювалися, щоб завдавати ударів по ще болючіших точках Європи.
Тому з погляду росії цей дзвінок абсолютно логічний, і він потрібний їй, щоб краще розуміти ситуацію.
Щодо самого Макрона, то дзвінок путіну можна розцінювати і як спроби президента Франції боротися за умовне лідерство в Європі, і як його особисту гру в дипломатію Шарля Де Голля.
