День святого апостола Хоми: історія та традиції
6 жовтня у християнському світі відзначається день пам’яті святого апостола Хоми, відомого також як «Невіруючий».
Святий апостол Хома, насправді, був простим рибалкою на ім’я Іуда, який жив у містечку Пансади, розташованому на березі Галілейського озера. Коли він почув проповіді Ісуса Христа, він увірував усім серцем, що перед ним Господь Бог. Іуда став останнім із 12 апостолів Ісуса, і йому дали ім’я Хома, що означає «Близнюк». Хома настільки полюбив вчення Ісуса, що залишив свою родину і роботу рибалки, щоб йти за Спасителем.
Чому Хому називають «Невіруючим»?
Невіруючим Хому прозвали через його сумнів у воскресінні Ісуса Христа. Коли інші апостоли стверджували, що Ісус воскрес із мертвих, Хома не повірив їм. Однак на восьмий день після воскресіння Ісус явився апостолу особисто, після чого Хома увірував у воскресіння Христа і став ще більше проповідувати Його вчення.
Проповідницька діяльність святого Хоми
Після воскресіння Ісуса апостоли вирішували, хто куди піде проповідувати християнське віровчення. Хомі випало вирушити до Індії, але він також проповідував у Ефіопії та Месопотамії. Він заснував багато християнських храмів, поширюючи віру серед різних народів.
Кінець життя святого Хоми був трагічним — його піддали катуванню і вбили, заколовши списами за його віру. З того часу його пам’ять шанується християнами по всьому світу.
Традиції дня святого Хоми
19 жовтня віряни моляться до святого Хоми та вшановують його пам’ять. В цей день існувала цікава традиція — влаштовувати велике застілля. Вважалося, що якщо зранку піти до церкви, поставити свічку та помолитися святому Хомі, а потім влаштувати щедрий обід, то можна отримати Боже благословення і забезпечити достаток на цілий рік. Переїдання на це свято не вважалося гріхом, оскільки люди дякували Богові за щедрий урожай.
Окрім застілля, було прийнято готувати запаси на зиму — квасити капусту, огірки, помідори, консервувати гриби та насипати зерно в комори. Вважалося, що все заготовлене 19 жовтня збережеться до наступного врожаю.
Ці традиції допомагали людям не лише зберегти віру, але й практично підготуватися до зими, забезпечуючи себе та свої родини продуктами на холодний період року.
