Перші екземпляри сервізу виготовляли в білих і золотавих тонах, але згодом різні заводи почали створювати свої варіанти.
Порцеляновий сервіз, відомий у народі як “рибки”, з’явився у сервантах радянських родин не випадково. Його автор – грузинський художник Абесалом Барамідзе, який поєднав у дизайні одразу кілька культурних пластів. glavred.net
Дослідники вважають, що майстер орієнтувався на арт-деко, а декоративні мотиви запозичив із японської графіки та китайської порцеляни, де коропи символізують удачу та наполегливість, пише Oboz.ua.
Класичний набір складався з великої риби-графина на 700 мл та шести чарок по 30 мл. Хоча задум був утилітарним, форма чарок виявилася настільки незручною, що більшість власників використовували сервіз як декоративний акцент. У сервантах він виглядав ефектно – яскравий, блискучий, зовсім не схожий на стандартний радянський посуд.
Згодом різні заводи почали створювати власні версії. Особливо вирізнялися вироби з Житомирщини, де застосовували кобальт: рибки ставали насичено-синіми із золотим декором. Існували й червоні варіації, які сьогодні вважаються рідкісними.
Популярність сервізу пояснюється не стільки функціональністю, скільки емоцією. У суворому радянському побуті він виглядав майже фантастично – яскравий, грайливий, “несерйозний”. Саме тому “Карпова родина” стала одним із найпоширеніших подарунків і продавалася майже три десятиліття. Ціна теж була доступною: графин коштував 2 рублі 55 копійок, чарки – по 50 копійок.
Сьогодні цей сервіз повертається у моду як елемент ностальгійного дизайну та предмет колекціонування. Його історія нагадує, що навіть у масовому радянському виробництві траплялися речі з характером і власною культурною історією