Відразу два російські газопроводи в ЄС (“Північний потік” і “Північний потік-2”) виявилися розгерметизованими. Тобто стався витік газу. “Північний потік-2” ніколи не працював, тому його поломка залишиться непоміченою. А ось “Північний потік-1” міг би доставляти блакитне паливо з РФ в ЄС у наступному опалювальному сезоні.
Про те, що сталося з російськими газопроводами та до чого це призведе, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
У Росії натякають на диверсію: що сталося із газопроводами
“Руйнування, що сталися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів системи “Північний потік”, мають безпрецедентний характер”, – заявив російський оператор газопроводу. Слідом пролунав і натяк від речника Путіна Дмитра Медведєва. Він не відкинув, що йдеться про сплановану диверсію.
Фактично росіяни натякають на те, що хтось свідомо пошкодив їхні газопроводи. Ця позиція зручна з цілої низки причин. По-перше, для виправдання мобілізації Росії потрібне підтвердження хоч якогось нападу на них. Тут же можуть подати ситуацію, коли войовничий Захід руйнує їхні газопроводи – рубають лапи курці, яка несла золоті яйця до бюджету агресора.
По-друге, для РФ це також причина відмови постачати блакитне паливо газопроводом аж до кінця опалювального сезону. Мовляв, технічної можливості для цього немає.
“Агресор мав технічну можливість спровокувати розгерметизацію. Наприклад, це могла бути свідома дія – різка зміна тиску, яка призвела до такого інциденту. Щодо ремонту цих проєктів, теоретично вони можуть розпочати ремонтні роботи, втім, вони триватимуть приблизно 1 місяць за оптимістичного сценарію, який має враховувати погодні умови та відсутність політичної спекуляції”, – каже колишній директор департаменту інтегрованих комунікацій “Нафтогазу” Максим Білявський.
Він упевнений, що відновлювати газопроводи РФ не збирається. Натомість вони зроблять усе, щоб посилити енергетичну кризу. Цілком можливо, що це спланована акція агресора. Витік газу на кількох ділянках відразу двох газопроводів дійсно випадковим бути не міг. При цьому жодних причин для подібних диверсій також немає: газ не постачався “Північним потоком” та “Північним потоком-2”, тому шкоди економіці РФ такі дії не завдадуть. Навпаки, вони можуть претендувати на компенсації від страхових компаній.
Що втратить ЄС та Росія?
Орієнтовно агресор за новий опалювальний сезон втратить приблизно до 10 млрд доларів через недопостачання. А ось опалювальний сезон у ЄС пройде успішно і без російського газу – у ЄК були готові до такого розвитку подій.
“Зараз найголовніший виклик для безпеки ЄС – це спекуляції тирана навколо цього питання, імовірно, він може звинувачувати будь-кого з наших партнерів у диверсії. Насправді це була російська операція, але замаскована під чужим прапором”, – вважає Білявський.
У звіті компанії ICIS, яка надає аналітику газового ринку, йдеться, що на ЄС без російського газу чекає кілька складних зим. Доведеться скорочувати споживання, проте є й можливості знайти альтернативу.
“Майбутні три-п’ять зим, ймовірно, будуть важкими, тому що на світовому ринку не буде достатньо доступного газу для Європи, щоб задовольнити попит”, – сказав Франсуа-Режі Мутон, регіональний директор Міжнародної асоціації виробників нафти й газу.
Відновлення виробництва у Гронінгені, Нідерланди, може покращити ситуацію. Виробництво там планується завершити 2023 року. Дослідження показало, що перезапуск Гронінгена матиме вирішальне значення для задоволення попиту у 2023 році, якщо російські постачання скоротяться, а ЗПГ буде вичерпано.
Більше європейських поставок можна отримати за рахунок транспортування трубопроводом Gassco з Баренцевого моря. Дослідження вказало на інші джерела газу до Європи. Алжир міг би постачати більше до Іспанії, якби він перезавантажив менше газу до нафтових родовищ, щоб стимулювати видобуток, ідеться у дослідженні. Серед потенційних постачальників також є Азербайджан.
А от Росія альтернативи ЄС не має. Частину блакитного палива вони перенаправили до Китаю, але потреби Піднебесної в газі та її технічні можливості отримати блакитне паливо з РФ мізерно малі. Ринок ЄС десятиліттями фінансував бюджет Росії. Влаштувати таку залежність від Росії – стратегічна помилка Євросоюзу, за яку зараз доводиться дорого платити.
