Загалом камер із російським програмним забезпеченням в Україні десятки тисяч.
Росіяни мали доступ до камер спостережень в Україні. ФСБ роками стежила онлайн за українцями і може це робити далі.
Як це можливо на другому році повномасштабної війни і що зробити, щоб уберегти себе від очей ворога, розповів в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналіст Артем Зябкін.
ФСБ слідкує за українцями онлайн?
Тисячі камер відеоспостереження по всій Україні роками транслювали картинку для ФСБ. І йдеться не тільки про вуличні камери, а й про ті, що висять на надважливих підприємствах, ключових установах та у великого українського бізнеса. Перед початком повномасштабного вторгнення проблему ніби вирішили, але журналісти знайшли прогалину. Тож як рашисти можуть дізнатися буквально все про українців та чому всім на це ніби все одно?
Скриншот / YouTube “Радіо Свобода”
Це камера TRASSIR китайського виробництва з однойменним програмним забезпеченням. І все було б у повному порядку, якщо б воно не було уже російське. Сервери у камер, до речі, також знаходяться у Москві.
Читайте провідні новини дня:
- Ліквідація Іллі Киви: де вбили зрадника України і “пророчий” допис – гучні подробиці
- Мобілізація в Україні: кого в першу чергу можуть призвати, різновиди повісток та подробиці нововведень
- “Росіяни можуть знову підійти до Києва”: український розвідник зробив несподівану заяву
Як з’ясували журналісти проєкту “Схеми” разом з фахівцями “Лабораторії комп’ютерної криміналістики”, увесь об’єм відеоматеріалу, що знімають такі камери, відразу потрапляють на московський сервер, де їх зберігають та можуть переглянути. При чому сервери належать двом компаніям: “Яндекс” та “ВК” обидві уже давно присіли під Путіна та куруються напряму з ФСБ. До того ж їм це дозволяє російське законодавство.
“Законодавство Росії передбачає, що доступ до всіх ресурсів, які зберігаються в Росії, є можливим для спецслужб та правоохоронних органів навіть без судових рішень. Все, що вони роблять, вони роблять в своїх інтересах і в інтересах їх авторитарної влади”, — прокоментував генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
В України тисячі “російських” камер
І який масштаб проблеми? А він велетенський. Загалом камер із російським програмним забезпеченням в Україні десятки тисяч, при чому закупалися все нові і нові аж до 22-го року включно. Купити камери марки TRASSIR можна і на найпопулярніших інтернет маркетплейсах. 27 лютого 22-го року у владі спробували вирішити проблему та ніби зробили це. Заблокувавши мільйони російських IP-адрес, відео з камер стало неможливо переглядати з них. Але є одне “але” — якщо власник камери увімкне VPN, то знову побачить українців.
Небезпеку визнали і в самій компанії. У TRASSIR є “дочка” в Україні під назвою “ТРАССІР ЄС”. Розслідувачі змогли зв’язатися з її технічним фахівцем, а той усі їх побоювання підтвердив.
Скриншот / YouTube “Радіо Свобода”
— Сама камера, всі, які вони є і які були, так прошивка в них закладена, що вони зв’язуються з одним IP-шником. Ці камери можна було б навіть перепрошити, щоб цей IP-шник знаходився просто в Україні. Але ж це нереально, це, уявіть, сотні тисяч камер просто зв’язані.
— Ви кажете, що відеопотік, йде на сервер в Росії, а потім через якийсь інший сервер потрапляє в Україну на мій телефон?
— Так. Так і є.
— Наскільки ви думаєте безпечно, якщо ви відправляєте туди інформацію?
— Небезпечно. Ну, така технологія. Це весь світ так працює.
Журналісти дізналися, що камери TRASSIR роками стояли на Чорнобильській атомній електростанції. Виходить, що у перші дні вторгнення, рашисти бачили надважливий інфраструктурний об’єкт буквально наскрізь. Те саме стосується Адміністрації морських портів України в Одесі та Києві, Харківську, Херсонську та Нікопольську міські ради, Морську пошуково-рятувальну службу в Одесі та кілька інших установ.
“Відзначилась” Полтава
Буквально тотальне стеження рашисти потенційно мають в Полтаві. Там міська рада інтегрувала російські TRASSIR в проєкт “Безпечне місто”. 317 камер по всьому місту онлайн і у гарній якості можуть транслювати життя полтавців просто до одного з відділів ФСБ РФ. При чому у 17 році на сайті Prozorro організаторів попереджали, про небезпеку співпраці з росіянами.
Журналісти не могли не спитати у представників громади, чи не виникало у них питань до російського програмного забезпечення.
У міській владі “переводять” стрілки
Там про небезпеку нічого не чули, а всю технічну відповідальність перекинули на одну з Охоронних компаній, яка і обслуговувала камери. А там взагалі набрехали, що не співпрацюють ні з якими рашистами. Ось таке порочне коло безвідповідальності.
Реакція від представників бізнесу
Мають такі камери і представники великого бізнесу в Україні, утім за словами багатьох з них, камери ніколи не підключали до зовнішньої мережі, тож рашисти не мали доступ до відеоданих. Що ж, повіримо на слово.
Що робити?
Тож, які висновки? Небезпека ну дуже велика. Держава ніби вирішила цю проблему, проте не найефективнішим способом та не поінформувала широкий загал про загрозу російських камер. Журналісти також припускають, що згодом російський TRASSIR може знову повноцінно зайти на український ринок, відновити роботу на рашистів під прикриттям іноземної компанії.
