В Україні запрацювали нові правила мобілізації, призову та бронювання, які передбачають автоматичний військовий облік і доступ Міноборони до держреєстрів.
Наприкінці 2025 року в Україні відбувся черговий комплекс важливих змін у сфері мобілізації, військового обліку та бронювання від мобілізації, що суттєво впливають на те, як громадяни оформляють відстрочки, отримують бронювання та зберігають статус захищених від призову.
Главред зібрав основні зміни в мобілізації в Україні.
- Хто зруйнував мобілізацію в Україні – Буданов
- Скільки осіб Україна мобілізовує на місяць – чи буде посилення мобілізації
- Сирський заявив про важливість посилення мобілізації
- Чому мобілізацію в Україні потрібно посилити – нардеп
- Нові правила військового обліку – що змінилось з грудня 2025 року
- Як дізнатись, що отримав повістку – правила отримання повістки в армію
- Нові правила бронювання в Україні – що змінилось
- Хто не підпадає під мобілізацію в Україні – хто може отримати відстрочку 2025
- Де по закону можуть вручити повістку
- Хто може вручити повістку – хто крім ТЦК може мобілізувати
- Чи можуть ТЦК затримувати особу – Веніславський
- Посилення покарання для ухилянтів
- Які дані про громадян України отримає Міноборони
- Звідки візьмуть інформацію про всіх чоловіків
- Які дані отримає Міноборони з реєстрів
- Мобілізація 50+ – куди мобілізовують чоловіків старших за 50 років
- Чи будуть в Україні знижувати призовний вік
- Коли закінчиться мобілізація в Україні
- Мобілізація 2026 – що зміниться
Хто зруйнував мобілізацію в Україні – Буданов
Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що проблеми з мобілізацією в Україні були створені всередині країни, і відповідальність за це лежить насамперед на самих українцях. За його словами, ключовою помилкою стала повністю програна інформаційна кампанія, яка призвела до різкого загострення суспільних настроїв навколо теми мобілізації. Він також підкреслив, що не варто перекладати всю провину на Росію, оскільки її вплив у цьому питанні значно перебільшений.
“Це все робилося звідси. Інколи осмислено, через власні амбіції певних людей. Інколи необдумано. Ми ж самі зруйнували свою мобілізацію. Хто б там що не казав протилежне, це не так. Ми самі її зруйнували”, – підкреслив Буданов в інтерв’ю LB.
Скільки осіб Україна мобілізовує на місяць – чи буде посилення мобілізації
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи можливе розширення мобілізації в інтерв’ю Bloomberg, зазначив, що це одне з найскладніших рішень для держави, війська та суспільства. Відповідаючи на запитання щодо збільшення призову через тимчасові відступи на фронті, він пояснив, що питання людського ресурсу є для нього найбільш чутливим і складним — як для військових, так і для цивільних, суспільства загалом та міжнародних партнерів.
Зеленський наголосив, що порівнювати чисельність української армії з російською неможливо через різницю в масштабах країн. Він підкреслив, що навіть за наявності запитів від військових на збільшення мобілізації необхідно враховувати інтереси суспільства, адже люди працюють, сплачують податки, а ці кошти спрямовуються на оборону.
“Тому потрібно знайти баланс”, – додав президент.
За словами президента, нині система мобілізації діє відповідно до рішень військового командування, яке визначило призов приблизно 30 тисяч осіб щомісяця. Зеленський також зауважив, що міжнародні партнери порушують це питання, однак вони не перебувають безпосередньо на полі бою й не стикаються з тими реаліями, з якими щоденно має справу Україна.
Сирський заявив про важливість посилення мобілізації
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що в умовах активного наступу противника необхідно посилювати мобілізацію та систему рекрутингу. За його словами, тривалість базової загальновійськової підготовки вже збільшили до 51 дня, а також заплановано модернізацію навчальних центрів. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.
Сирський підкреслив, що російські війська продовжують наступальні дії, тому Україна не має іншого вибору, окрім як нарощувати оборонні спроможності та зміцнювати армію для подальшої відсічі повномасштабній агресії.
Дізнатися більше
Новини для чоловіків
Червона ікра
Юридичні консультації
merezha
Свічки та ліхтарики
Курси першої допомоги
Домашні системи безпеки
Новорічні подарунки
Штрафи водіїв
Військові новини
“Ключова точка докладання наших зусиль — не залізо, а люди. Мобілізація, рекрутинг, нові контракти — і відтак якісна підготовка. У підготовці персоналу ми не можемо стояти на місці, а мусимо розвиватись і рухатись уперед. Наголосив на цьому під час щомісячної наради з питань підвищення якості підготовки”, — йдеться у заяві Сирського.
Він уточнив, що в межах підвищення боєздатності термін БЗВП уже подовжено до 51 дня, а сам процес підготовки планують удосконалювати шляхом підвищення кваліфікації інструкторів і поліпшення матеріально-технічного забезпечення навчальних центрів. За підсумками аудиту навчання вирішили віддалити від лінії фронту, закріпивши армійські корпуси за полігонами в центральних і західних регіонах країни.
Окремо головнокомандувач наголосив на важливості комплексної програми адаптації військовослужбовців на початковому етапі БЗВП, що має зменшити ризики самовільного залишення частин.
Крім того, Сирський звернув увагу на неналежний рівень безпеки на окремих об’єктах і дав термінові доручення прискорити будівництво та оснащення укриттів у навчальних центрах.
Чому мобілізацію в Україні потрібно посилити – нардеп
В Україні щомісяця мобілізують близько 30 тисяч осіб, однак цього вистачає лише приблизно на половину від реальної потреби в особовому складі. Про це в ефірі Radio NV повідомив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
За його словами, нинішні темпи мобілізації інколи забезпечують лише близько 50% необхідної кількості навіть за умов призову 30 тисяч людей на місяць. Водночас за якісними показниками ситуація ще гірша. Костенко зауважив, що 30 тисяч мобілізованих у 2025 році за рівнем підготовки не дорівнюють навіть 20 тисячам у 2023-му, адже це різні за якістю військові.
“І принцип також самої форми залучення людей до війська, вони точно не гарантують високої моральної якості у військах”, — сказав депутат, натякаючи на “бусифікацію”.
Через це депутат наголосив на необхідності встановлення чітких правил мобілізації та одночасного підвищення як кількісних, так і якісних показників призову. Він підкреслив, що мобілізація неминуче потребує непопулярних рішень, однак влада часто уникає їх ухвалення, перекладаючи відповідальність на Верховну Раду та територіальні центри комплектування, які лише виконують покладені на них завдання.
Нові правила військового обліку – що змінилось з грудня 2025 року
Кабінет Міністрів України схвалив запуск експериментального проєкту, який передбачає автоматичне взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів. Про це 13 грудня повідомило Міністерство оборони України.
У відомстві зазначили, що нововведення має скоротити бюрократичні процедури та спростити взаємодію для громадян і ТЦК, оскільки частину осіб ставитимуть на облік без особистого звернення, очікування в чергах і подання додаткових документів.
Автоматичний військовий облік застосовуватиметься до чоловіків:
- які не стали на облік у 17-річному віці — з досягненням 18 років вони автоматично набуватимуть статусу призовника;
- чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном.
Зазначається, що їх реєструватимуть під час оформлення або обміну паспортних документів у підрозділах Державної міграційної служби без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.
Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку Оксана Ферчук повідомила, що в Україні вже налагоджено обмін даними між Міноборони, Державною міграційною службою, демографічним реєстром і реєстром актів цивільного стану, що й дозволяє реалізувати цей механізм.
“Людині більше не потрібно бігати по кабінетах і стояти в чергах, щоб виконати свій обов’язок. Система зробить це автоматично, бо вже має всі необхідні дані”, – відзначила вона.
Як дізнатись, що отримав повістку – правила отримання повістки в армію
Кабінет Міністрів України переглянув процедуру оформлення військово-облікових документів, перевівши їх у повністю цифровий формат. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.
“Тепер основним документом для призовників, військовозобов’язаних і резервістів стане Резерв ID — цифровий документ, який можна отримати через мобільний застосунок Резерв+”, — повідомили в Кабміні.
Наступного року в застосунку “Резерв+” планують запровадити функцію сповіщень про повістки. За бажанням користувачі зможуть отримувати повідомлення про виклики до територіальних центрів комплектування, а також інші інформування, зокрема щодо розгляду справ про порушення правил військового обліку.
“Коли функцію повідомлення про повістки запустять у Резерв+, користувач зможе за бажанням натиснути на галочку й отримувати інформацію про надсилання до нього повістки з ТЦК або будь-які інші повідомлення, зокрема й про розгляд справи щодо порушення військового обліку”, — повідомив керівник головного управління інформаційних технологій в коментарі РБК-Україна.
Особи, які вже мають порушення військово-облікових вимог, отримуватимуть повідомлення про накладені штрафи. Окрім цього, Міністерство оборони має намір упродовж наступного року впровадити можливість ставати на військовий облік через застосунок “Резерв+”, у тому числі в автоматичному режимі для молоді.
Нові правила бронювання в Україні – що змінилось
8 грудня Кабінет Міністрів України затвердив суттєві зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних, які мають на меті пришвидшити захист працівників критично важливих підприємств і компаній оборонно-промислового комплексу.
Ключовим нововведенням стало скасування 72-годинного терміну перевірки списків співробітників для підприємств, що вже офіційно визнані критично важливими. У Мінекономіки пояснюють, що це дає змогу оперативніше ухвалювати рішення та підтримувати безперервну роботу таких компаній.
Окрім цього, уряд запровадив можливість тимчасового, пільгового бронювання працівників ОПК строком на 45 календарних днів. За цей час вони мають привести у відповідність свої військово-облікові документи.
Зміни починають діяти з моменту офіційного оприлюднення постанови, що дозволяє підприємствам ОПК та критично важливим компаніям одразу застосовувати оновлений механізм і оперативно захищати персонал.
Також, з 4 грудня в Україні набрав чинності закон, який кардинально оновив правила бронювання для підприємств ОПК і критично важливих сфер. Зокрема, скасовано обмеження за кількістю заброньованих працівників, що раніше встановлювалося у відсотковому співвідношенні, і тепер компанії можуть зберігати повний штат для стабільної роботи.
Водночас закон дозволяє бронювати працівників із проблемами у військово-облікових документах. Важливо враховувати, що тимчасове бронювання надається лише один раз на рік, а у разі неусунення порушень протягом 45 днів роботодавець має законні підстави для звільнення такого працівника.
Хто не підпадає під мобілізацію в Україні – хто може отримати відстрочку 2025
Перелік громадян України, яких не мобілізовують до служби в армії, визначений чинним законодавством. У законі №3543 у статті 23 наведені підстави для надання відстрочки від мобілізації. Чоловіки, які офіційно оформлюють таку відстрочку, не можуть бути мобілізовані примусово й мають право вступити на службу лише добровільно.
Наразі відповідно до оновлених норм мобілізації не підлягають такі категорії:
- студенти, які вперше здобувають вищу освіту на денній формі;
- юнаки до 25 років, якщо вони не проходили військової підготовки;
- чоловіки, яким виповнилося понад 60 років;
- батьки трьох і більше дітей, а також опікуни дитини-сироти;
- самотні батьки;
- чоловіки, які виховують неповнолітню дитину з інвалідністю, тяжкохвору дитину або повнолітню дитину з інвалідністю I–II групи;
- працівники критично важливих сфер, за якими закріплено бронювання;
- особи, що постійно доглядають за близькими з інвалідністю або серйозними захворюваннями;
- опікуни недієздатних родичів;
- люди з інвалідністю будь-якої групи;
- чоловіки жінок з інвалідністю I–II групи, а також III групи у разі онкологічних захворювань або ампутацій;
- чоловіки військовослужбовиць;
- особи з тяжкими захворюваннями, визнані непридатними до служби за станом здоров’я;
- громадяни, які повернулися з російського полону;
- чоловіки, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти внаслідок бойових дій;
- народні депутати, судді, дипломати та окремі інші визначені законом категорії.
Де по закону можуть вручити повістку
Водночас законодавство визначає перелік місць, де може бути вручена повістка. Зокрема, це допускається:
- за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання,
- на роботі чи в закладі освіти,
- у громадських місцях і будівлях,
- у зонах масового перебування людей,
- безпосередньо в приміщеннях ТЦК,
- на блокпостах і пунктах перетину державного кордону.
Хто може вручити повістку – хто крім ТЦК може мобілізувати
Народний депутат від фракції “Слуга народу”, член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначив, що мобілізаційні процеси в Україні здійснюються через систему ТЦК та СП, яка підпорядковується командуванню Сухопутних військ ЗСУ. Відповідно, саме Генеральний штаб і командування Сухопутних сил є структурами, що безпосередньо відповідають за проведення мобілізації. Однак нардеп наголошує, що не лише ТЦК та СП має бути залученим до процесу мобілізації.
“Але треба згадати закон “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію”. До мобілізаційних процесів в умовах війни залучається дуже широке коло суб’єктів: органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи соціального захисту, медичні установи і так далі. Тобто ціла низка суб’єктів. І враховуючи сенситивність цього питання, дуже часто, ті суб’єкти, які мали б сприяти проведенню мобілізації, оповіщати громадян, вони просто ухиляються. Далеко не всі, хто має займатися питаннями мобілізації, хочуть і бажають долучатися до цих процесів”, – вказав він в інтерв’ю Телеграфу.
Чи можуть ТЦК затримувати особу – Веніславський
Федір Веніславський пояснив, що у випадках, коли в ТЦК та СП є дані про військовозобов’язаних, які уникають військового обліку або не виконують свої обов’язки, закон надає їм право повідомляти таких осіб про необхідність з’явитися до ТЦК. При цьому оповіщення має відбуватися за участі поліції разом із представниками ТЦК.
“Безперечно, ми свідомі того, що органи ТЦК не наділені повноваженнями затримувати особу за вчинення якогось адміністративного чи кримінального правопорушення. Але держава в стані війни. Тому, деколи, людський фактор накладає відбиток. І на ці факти комітет, Міноборони, Генштаб завжди чітко реагують, щоб мінімізувати будь-які порушення законодавства під час оповіщення громадян. Затримання відбувається, якщо є підстави і особа вчиняє якісь правопорушення. Це повноваження Нацполіції, – резюмує він.
Посилення покарання для ухилянтів
У парламенті наразі шукають ефективні інструменти впливу на військовозобов’язаних, які ухиляються від мобілізації в умовах війни. За словами Веніславського, чинне законодавство потребує доопрацювання, аби для порушників були передбачені відчутні наслідки за невиконання конституційного обов’язку щодо захисту держави.
Депутат вважає, що правове регулювання має бути побудоване так, щоб ухилення від служби супроводжувалося серйозними негативними наслідками. Він пропонує повернутися до ідей, які обговорювалися ще під час підготовки закону про мобілізацію. Зокрема, це стосується осіб, які самовільно залишили військові частини або проігнорували повістки до ТЦК. Для них, на переконання нардепа, умови життя мають ускладнюватися, зокрема шляхом обмеження права керування автомобілем та блокування банківських рахунків.
Веніславський також порівняв можливі механізми впливу з чинною практикою стягнення боргів за житлово-комунальні послуги, коли за наявності коштів на рахунках застосовується спрощена судова процедура.
“Обленерго звертається у дуже спрощеному порядку до суду, і кошти людини одразу на всіх рахунках блокуються. І доки людина не заплатить штраф (інколи дуже „смішний”), вона не може скористатися своїми платіжними засобами”, — пояснив парламентар.
Водночас він зауважив, що у сфері захисту держави наразі бракує таких швидких і ефективних інструментів реагування.
Депутат підтвердив, що робота над відповідними законодавчими змінами триває, однак визнав, що не всі парламентарі готові підтримати подібні ініціативи, через що процес їх ухвалення може бути складним і тривалим.
Які дані про громадян України отримає Міноборони
Як пише ТСН, в після ухвалення Кабінетом Міністрів постанови №1632 в країні розпочався експериментальний проєкт, який передбачає автоматичну постановку на військовий облік чоловіків — громадян України віком від 18 до 60 років. Відповідний документ оприлюднено на офіційному сайті уряду, де також затверджено порядок реалізації цього механізму.
Народний депутат Олександр Федієнко узагальнив ключові положення постанови та пояснив, що взяття на облік відбуватиметься без проходження військово-лікарської комісії — виключно на підставі віку особи та факту відсутності її в системі військового обліку раніше.
“Особи з інвалідністю або тяжкими захворюваннями можуть подати медичні документи добровільно. Держава запускає автоматичний військовий облік чоловіків 18–60 років через реєстри, без ВЛК і без особистої участі, включно з тими, хто за кордоном”, – вказав він у Telegram.
У тексті проєкті уряду зазначено, що він встановлює механізм постановки на військовий облік без медичного огляду чоловіків віком 18–60 років, які не перебувають і раніше не перебували на обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів. Процедура здійснюється на основі даних Єдиного державного реєстру, зокрема й щодо громадян, які перебувають за кордоном, за винятком випадків, передбачених законодавством.
Основною метою запровадження цього нововведення уряд називає формування актуальної та повної інформації, необхідної для забезпечення національної безпеки та оборони України.
Звідки візьмуть інформацію про всіх чоловіків
Чоловіків віком від 18 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку, включатимуть до нього на підставі даних, що надходять до Міноборони через електронний обмін між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних і резервістів та іншими державними базами. Йдеться, зокрема, про Єдиний державний демографічний реєстр, інформаційні системи Державної міграційної служби та інші інформаційно-комунікаційні ресурси.
Водночас адвокат Роман Сімутін, який спеціалізується на питаннях мобілізаційного законодавства, у коментарі для ТСН.ua припускає, що в цьому процесі також може використовуватися державний реєстр актів цивільного стану.
“В ньому міститься інформація про громадян. Інформацію про громадян ДРАЦСи почали оцифровувати десь у 2000 році, тому ті, кому 25 років та більше — інформація про них точно є в цифровому форматі”, — каже Сімутін.
За його словами, за потреби державні органи мають можливість отримати навіть відомості про батьків конкретної особи.
Які дані отримає Міноборони з реєстрів
Уряд уточнює, що в межах військового обліку Міністерство оборони отримуватиме з реєстрів такі дані:
- цифрове зображення обличчя людини,
- прізвище, ім’я та по батькові,
- дату і місце народження,
- стать,
- адресу проживання,
- реквізити паспорта громадянина України або документа для виїзду за кордон,
- інформацію про громадянство, унікальний номер запису в демографічному реєстрі (за наявності),
- реєстраційний номер платника податків або дані паспорта для осіб, які відмовилися від ІПН з релігійних міркувань,
- відомості щодо оформлення документів для постійного проживання за кордоном, перебування там або повернення в Україну.
Мобілізація 50+ – куди мобілізовують чоловіків старших за 50 років
Чоловіки, яких призивають на службу у віці від 50 років і старше, зазвичай не залучаються до штурмових підрозділів, тому їх переважно спрямовують до частин забезпечення, територіальних центрів комплектування та інших допоміжних структур. Речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін повідомив, що з 1 грудня не передбачається жодних суттєвих змін ні щодо вікових меж мобілізації, ні щодо процедури надання відстрочок.
Він пояснив, що відповідно до чинного законодавства призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони не мають законних підстав для відстрочки чи бронювання та визнані придатними за висновком ВЛК. При цьому сам по собі вік понад 50 років не звільняє від мобілізації у разі належного стану здоров’я та наявності необхідної спеціальності таких чоловіків призивають на загальних підставах.
Також він звернув увагу, що більшість військовозобов’язаних старшого віку фізично не спроможні виконувати штурмові чи інші бойові завдання з високою інтенсивністю.
“Переважна більшість людей у такому віці (понад 50 років – ред.) навряд чи можуть штурмувати ворога або виконувати інші бойові завдання, що вимагають значних фізичних навантажень. Тому їх зазвичай розподіляють у підрозділи забезпечення, ТЦК та СП, вищі військові навчальні заклади, інші тилові підрозділи. Водночас вони, як і молодші, можуть самостійно обрати собі посаду й добровільно, не чекаючи мобілізації, підписати контракт. У тому числі й зі штурмовими бригадами”, – вказав він.
Чи будуть в Україні знижувати призовний вік
У російському інформаційному просторі знову з’явилися повідомлення про нібито наміри України зменшити мобілізаційний вік та розпочати призов студентів. Насправді ці твердження є вигадкою і не відповідають дійсності.
Про це заявили в Центрі протидії дезінформації при РНБО України. Там зазначили, що в мережі активно поширюють дописи про уявну підготовку до зниження вікової межі мобілізації та залучення студентів до служби. Як “підтвердження” автори фейку використовують нібито оголошення одного з українських коледжів про необхідність “актуалізації даних військового обліку” в період з 22 по 30 грудня.
“Насправді станом на сьогодні жодних рішень про зниження мобілізаційного віку в Україні не ухвалено і не готується. Відповідні твердження не мають під собою жодної фактологічної основи”, – зазначили в ЦПД.
Водночас перевірка аграрного коледжу, від імені якого було оприлюднено це повідомлення, засвідчила, що такого оголошення немає ані на офіційному сайті, ані в соціальних мережах закладу. Це свідчить про фальсифікацію або використання оформлення навчального закладу з метою поширення дезінформації.
Коли закінчиться мобілізація в Україні
Від початку повномасштабного вторгнення Україна перебуває одночасно в умовах воєнного стану та мобілізації. Навіть після завершення війни й досягнення миру потреба в мобілізаційних заходах не зникне. Таку позицію в коментарі ТСН висловив військовий експерт Ігор Романенко.
Він зазначив, що після припинення активних бойових дій країні знадобиться орієнтовно 300–500 тисяч військовослужбовців для проведення ротацій, адже значна частина бійців перебуває на фронті ще з 2014 року.
“У них відбувається вигорання, бо вони на війні вже понад 10 років, а хтось на фронті вже майже чотири роки. Їх потрібно буде кимось замінити. Без подальшої мобілізації не обійтися”, – сказав Романенко.
Експерт також застеріг від спроб спекулювати на цій темі в суспільстві, наголошуючи, що це може мати серйозні та небезпечні наслідки.
За його словами, хоча суспільство прагне припинення бойових дій, саме по собі це не усуне загрозу з боку Росії. Держава-агресор залишиться поруч разом із усіма ризиками, тому питання безпеки потребує зважених і рішучих рішень.
Мобілізація 2026 – що зміниться
Колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов вважає, що вирішальну перевагу для України на полі бою здатні забезпечити не масові мобілізації, а сучасні технології, озброєння та ефективні тактичні рішення.
“Саме це може дати нам перевагу навіть за умови меншої чисельності. Очевидно, що мобілізація повинна тривати (поки що вона продовжена до лютого — ред.). На полі бою гинуть та отримають поранення наші воїни, потрібні ротації, тому як перебувати на позиціях по 200 діб — це поза межами людських можливостей”, — каже експерт в коментарі ТСН.
Підсумовуючи, він допускає, що Україні доцільно розглянути відновлення строкової служби як інструмент формування майбутнього мобілізаційного резерву. Адже останні призовники були звільнені ще на початку повномасштабної війни. Водночас Селезньов зауважує, що наразі офіційних дискусій щодо повернення строкової служби не ведеться.
Колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак у коментарі ТСН.ua зазначив, що наразі російська сторона не демонструє готовності зупинятися. За його оцінкою, процес мобілізації триватиме й надалі навіть у разі зменшення інтенсивності бойових дій.
“Підрозділам треба ротації, треба навчати нові підрозділи. Цей процес буде тривати навіть за умови, що за стіл переговорів сядуть Путін, Трамп та Зеленський. Мобілізація буде тривати. До моменту, поки не буде оголошено демобілізацію”, – вважає він.