🌟 Різдвяна притча про здійснення мрій 🌟

У сиві, майже забуті часи, серед тихих і величних ліванських лісів зійшли на світ три молоді кедри. Вони росли поволі, мовчазно спостерігаючи за плином віків, і мали вдосталь часу, щоб замислюватися над сенсом життя, долею людей, добром і злом.

Перед їхніми очима проходила історія: народжувалися літери й слова, спалахували криваві війни, земля вкривалася димом і сльозами, а каравани несли багатства далекими шляхами.

Одного теплого сонячного дня кедри заговорили про своє майбутнє.

Перший сказав:
— Я мрію стати престолом для наймогутнішого володаря світу.

Другий тихо промовив:
— А я хочу бути тим, що зможе перетворювати зло на добро.

Третій додав:
— Я ж прагну, щоб кожен, хто дивитиметься на мене, згадував про Бога.

І раптом вони почули лагідний голос Матінки-природи:
— Ваші бажання чисті й благородні. Вони обов’язково здійсняться… але не зовсім так, як ви собі уявляєте.

Минуло багато століть. Одного дня в ліс прийшли дроворуби й зрубали всі три кедри.

З першого збудували простий хлів, а з решти деревини зробили ясла. Другий перетворився на звичайний дерев’яний стіл. А третій розпиляли на дошки й відклали на зберігання. Кедри з гіркотою прийняли свою долю, вважаючи, що їхні мрії загинули.

Та невдовзі в хліві з першого кедра знайшли прихисток чоловік і жінка, яка чекала дитину. У ту ніч народився Хлопчик, і Його поклали в ясла з кедрового дерева, на м’яке сіно.

І тоді перший кедр зрозумів: він справді став опорою для найвеличнішого Царя у світі.

Минуло ще кілька років. За столом, зробленим із другого кедра, зібралися люди. Над хлібом і вином прозвучали слова, що змінили світ і поєднали небо з землею.

Другий кедр усвідомив: він став місцем священного союзу, де зло поступалося добру.

А з третього кедра згодом змайстрували хрест. До нього прибили пораненого Чоловіка. Дерево тремтіло від болю й розпачу, не розуміючи своєї ролі… Та на третій день усе змінилося.

Той, хто помер на хресті, став Світлом для світу. А хрест — символом перемоги життя над смертю.

І знову тихо озвався голос Матінки-природи:
— Ваша доля здійснилася, кедри. Вона здійснилася… але не так, як ви колись мріяли.