Експерт пояснив, чому дрони без радіосигналу залишаються невидимими для РЕР, а радари не допомагають.
Російський безпілотник, керований через оптичне волокно, долетів до північних околиць Харкова. Про це повідомив у своєму Телеграм-каналі радник міністра оборони України, фахівець із систем РЕБ та звʼязку Сергій “Флеш” Бескрестнов.
Технологічна загроза
За його словами, такі дрони становлять серйозну технологічну загрозу, оскільки стандартні засоби виявлення проти них безсилі.
“Це реальні загрози, з якими нам доведеться щось технологічно вирішувати. Виявлення на основі РЕР (радіоелектронна розвідка, – ред.) тут не спрацює.
Чому стандартні засоби безсилі
Флеш пояснив, що дрони на оптичному волокні не випромінюють радіосигналів, тому їх не виявляють системи РЕР. Використання радіолокаційних станцій також не дає гарантії захисту, особливо при низькому польоті.
“Допоможуть РЛС (радіолокаційна станція, – ред.), але в разі низького польоту FPV і вони не є панацеєю. Акустика? Можливо”, – додав він, окреслюючи можливі напрямки пошуку протидії.
Підтвердження застосування дрона у Харкові
Харківська обласна прокуратура теж підтвердила факт застосування ворожого FPV-дрона на оптоволокні у місті. Безпілотник виявили у Київському районі Харкова.
За даними слідства, 25 лютого близько 15:00 військовослужбовці РФ, порушуючи закони та звичаї війни, застосували 13-дюймовий FPV-дрон на оптоволокні. Дрон врізався у дерево.
У прокуратурі підкреслили, що це перший зафіксований випадок використання FPV-дрона на оптоволокні у Харкові від початку повномасштабного вторгнення. Розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 438 КК України щодо вчинення воєнного злочину.
Як далеко можуть літати FPV-дрони – думка експерта
Півзасновник DroneUA Валерій Яковенко раніше говорив, що зона ураження FPV-дронів постійно зростає. За його словами, сучасні технології дозволяють безпілотникам літакового типу долати дедалі більші відстані.
“Навіть із повітряним стартом максимальна дальність зазвичай не перевищує 50–100 км, проте ця межа постійно відсувається — над цим працюють як українські інженери, так і противник, що копіює інновації”, — пояснює він.
