Кремль поступово втрачає зовнішні опори, а російська економіка входить у фазу стрімкого й потенційно керованого ззовні ослаблення, вказав аналітик.
Сполучені Штати мають реальні важелі впливу на Росію для примусу її до поступок. Водночас вирішальним фактором залишається не лише потенціал цих механізмів, а й політична готовність американського керівництва застосувати їх у повному обсязі. Про це в інтерв’ю Главреду розповів експерт з міжнародної безпеки Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
Він наголосив, що Дональд Трамп володіє повним спектром економічних і силових важелів, які могли б у стислі терміни зупинити російську агресію та війну проти України. Втім, суть проблеми полягає в тому, що з огляду на об’єктивні й суб’єктивні чинники Трамп не лише не квапиться ухвалювати такі жорсткі кроки, а фактично навіть не розглядає їх.
“Водночас ні сам Трамп, ні його оточення не можуть не помічати того, що відбувається з російською економікою протягом останніх чотирьох-п’яти місяців, насамперед з моменту введення американських санкцій проти “Роснефти” і “Лукойлу”. Кумулятивний ефект як американських, так і європейських санкцій вже став помітним у російській економіці, і з кожним місяцем цей ефект тільки посилюється. Додатковим ударом стала ситуація з Венесуелою на початку січня цього року, в результаті чого РФ втратила доступ до венесуельської нафти як ключового елементу обходу санкцій. Адже один з механізмів полягав у фізичному змішуванні російської нафти з венесуельською під час перевалки у відкритому морі, що дозволяло продавати її за ринковими цінами”, – вказав він.
Жовтенко також пояснив, що після заяви Трампа про передачу щонайменше 50 мільйонів барелів уже видобутої венесуельської нафти новою владою Венесуели Сполученим Штатам із подальшим продажем під американським контролем розпочалося фактичне переслідування танкерів. Значна частина з них належить до так званого тіньового флоту, пов’язаного з Кремлем. Хоча ці дії спрямовані не проти Росії безпосередньо, а зумовлені тим, що нафта вважається власністю США, для Москви це стало серйозним ударом, який обмежує можливості збувати нафту за ринковими цінами та отримувати валютні надходження.
Аналітик зазначив, що з цієї схеми фактично вибула Індія. Ще наприкінці серпня минулого року після саміту ШОС з’являлася інформація про контакти Нарендри Моді та Сі Цзіньпіна щодо спільної протидії західним санкціям і тиску США у питанні закупівель російських енергоносіїв. Водночас, за оцінкою Жовтенка, після зникнення венесуельського чинника стали помітними два принципові кроки: по-перше, укладання масштабної торговельної угоди між Індією та Європейським Союзом, по-друге — домовленості Моді з Дональдом Трампом про зниження мит і поступове згортання закупівель російської нафти, що завдало чергового серйозного удару по економіці Росії.
“У підсумку складається картина, за якої в другій половині року РФ може зіткнутися з глибокими системними проблемами, з якими влада не впорається, тому що економіка може втрачати керованість. Спроби Росії вибити через Трампа зняття санкцій, наприклад, з “Білоруськалія” проблем російської економіки (на тлі інших проблем) не вирішить. З цієї точки зору економічний тиск на Росію сьогодні переважає над певними силовими факторами. Саме ці проблеми зробили економічний блок центральною темою в переговорах”, – сказав він.
Він також звернув увагу, що після появи ініціативи Трампа щодо створення “Ради миру” майже одразу пролунали заяви про нібито готовність Росії заплатити мільярд доларів за участь у ній за рахунок заблокованих у США російських активів, хоча для цього ці кошти спершу мали б бути розморожені.
За словами Жовтенка, у Кремлі поступово усвідомлюють, що в такому режимі довго протриматися не вдасться і ставка на союз із Китаєм не спрацювала, а Індія виявилася тимчасовим партнером без геополітичних амбіцій, адже для Моді пріоритетом завжди залишалася економіка, а не глобальні політичні ігри.
“Якщо аналізувати цю картину ширше, то ми бачимо, що для російської економіки ситуація погіршується, причому швидкість цього погіршення постійно зростає. Насправді, чим далі, тим Трампу буде легше обрушити російську економіку. Єдине питання – для цього в Овальному кабінеті має бути прийнято відповідне політичне рішення. І тоді американці, маючи вплив на ключові больові точки російської економіки, можуть, у разі постановки такої мети, домогтися згоди Росії до літа – на умовах Сполучених Штатів, України та Європи. Більш того, це можна зробити навіть не до літа, а десь наприкінці весни”, – резюмує він.
