Журналісти з’ясували деталі рідкісного бунду в Кремлі, коли Козак не послухався Путіна і заявив, що готовий до арешту.
Один із найближчих помічників російського диктатора Володимира Путіна на другий день російського вторгнення в Україну відмовився підкоритися його наказам. Йдеться про Дмитра Козака – колишнього заступника глави адміністрації президента РФ.
Як пише The New York Times, за словами трьох осіб, близьких до Козака, Путін доручив своєму помічникові вимагати капітуляції України. Козак відмовився, наполягаючи на тому, що не розуміє, чого російський лідер намагається домогтися своїм вторгненням. Коли розмова загострилася, Козак заявив Путіну, що готовий до арешту або розстрілу за свою відмову підкоритися.
Як повідомили джерела, лише пізніше Козак дізнався, що 2022 року Путін увімкнув гучний зв’язок під час цієї розмови, перетворивши високопоставлених чиновників адміністрації президента на свідків рідкісного випадку непокори.
Костянтин Затулін, член парламенту від партії “Єдина Росія” Путіна, знайомий із Козаком, охарактеризував його як людину, яка залишається вірною Путіну. Однак він зазначив, що Козак “не приховує своєї думки”.
“В адміністрації президента не заведено сперечатися з думкою свого начальника”, – сказав Затулін.
NYT зазначає, що Козак був єдиним голосом незгоди в найближчому оточенні Путіна.
Ще до російського вторгнення на початку 2022 року Козак вів переговори з Україною щодо війни на сході країни. У січні того ж року він провів переговори в Парижі, які послали “дуже позитивний сигнал”. Кілька колишніх українських і американських чиновників, знайомих із цими переговорами, заявили, що, на їхню думку, помічник Путіна дійсно прагнув дипломатичного вирішення.
Козак також підготував велику записку, в якій виклав імовірні негативні наслідки війни. Як стверджує один із тих, хто бачив цю записку, у ній містилося попередження про можливість вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.
За словами кількох джерел, 21 лютого він знову виступив перед Радбезом РФ і заявив, що українці чинитимуть опір, антиросійські санкції будуть жорсткими, а геополітичне становище Росії постраждає.
Деякі новинні агентства повідомляли, що Козак подзвонив Андрію Єрмаку, тодішньому керівнику Офісу президента України Володимира Зеленського, через кілька годин після вторгнення і зажадав капітуляції Києва. Сам Козак стверджує, що ситуація була іншою. Нібито це Єрмак йому зателефонував, а Козак сказав, що хоче якнайшвидше домогтися мирного врегулювання шляхом переговорів.
За словами трьох джерел, близьких до Козака, вже на другий день вторгнення він вів переговори про можливе припинення вогню з іншим українським чиновником, Давидом Арахамією. Угода передбачала гарантії безпеки України з боку Росії і виведення військ з усієї території України, за винятком Криму і східного регіону, відомого як Донбас.
“Ці переговори розлютили Путіна. За словами трьох джерел, увечері 25 лютого Козак провів брифінг для Путіна по захищеній телефонній системі Кремля. Путін обрушився з критикою на Козака за перевищення повноважень через обговорення територіальних питань і доручив Козаку повідомити Києву, що Росія буде вести переговори тільки про капітуляцію України. Козаку здалося, що Путін різко змінює свою переговорну позицію. Він заявив, що не може вести переговори, якщо не знає кінцевих цілей Росії. Путін відмахнувся від цих побоювань і наказав Козаку вести переговори відповідно до вказівок. Козак відмовився”, – йдеться у статті.
За словами джерел, саме під час цієї розмови Козак заявив Путіну, що готовий до арешту або розстрілу за свою відмову.
26 лютого позиція Путіна змінилася вдруге. Вранці перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кирієнко повідомив Козаку, що переговори з Росією щодо України тепер очолить інший кремлівський помічник – Володимир Мединський.
Після конфлікту Козак зберіг офіс в адміністрації президента, однак запропонував радикальні зміни всередині країни: завершення війни і проведення ліберальних реформ, включно з незалежністю судової системи.
Ці ініціативи суперечили планам російського керівництва і посилили напругу у відносинах із президентом.
Козак подав у відставку з посади заступника глави адміністрації Путіна у вересні 2025 року, через місяць після того, як газета The New York Times повідомила про його критику війни.
Зараз він, як і раніше, проживає в Москві. За словами людей, які знають Кощзака, він, ймовірно, вважає, що особисті зв’язки з Путіним забезпечують йому певну безпеку.
Відставка Козака – що відомо
Як писав Главред, 17 вересня Дмитро Козак подав у відставку з посади заступника керівника адміністрації президента за власним бажанням.
Політичний аналітик Ольга Курносова вважає, що відставка Козака, яку офіційно подали як “звільнення за власним бажанням”, насправді виглядає як давно підготовлений крок. Його вплив у кремлівській вертикалі влади поступово зменшувався
За даними The New York Times, Козак передавав президенту РФ пропозицію про припинення бойових дій і початок мирних переговорів. Люди з оточення Кремля називали його єдиним високопоставленим функціонером, який відкрито висловлював незгоду з війною, але не робив цього публічно.
За даними Financial Times, у перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, коли Київ готувався до штурму, Володимир Зеленський і керівник ОП Андрій Єрмак брали до рук зброю для оборони. Саме тоді Єрмаку зателефонував Дмитро Козак із Москви, пропонуючи переконати Зеленського капітулювати під загрозою масштабного знищення.
Що насправді означає історія про “миролюбного” Козака: думка експерта
Український публіцист Віталій Портников вважає, що “кремлівських інсайдерів”, які розповідають про “миролюбні” погляди Козака, насправді не існує. Усі ці повідомлення узгоджуються в адміністрації президента Росії і потім повідомляються західним журналістам, щоб нав’язати потрібний наратив.
“Завдання Козака полягало в іншому: заманювати українських керівників у політичні пастки, дестабілізувати ситуацію в Україні та сприяти руйнуванню її державності через політичні, а не тільки військові методи”, – заявив Портников.
“Історія з Козаком – це не приватна драма кремлівського чиновника. Це класичний приклад спецоперації інформаційного характеру і просування кремлівських наративів. А Путін тим часом продовжує війну і мріє стерти українську державність із політичної карти світу. Саме цим останніми роками, по суті, і займався Дмитро Козак”, – додав він.
