24 січня православні віряни вшановують пам’ять Преподобної Ксенії Міласької. При народженні святу назвали Євсевією, вона жила в Римі в заможній та знатній родині. Ще юною дівчиною Ксенія вирішила присвятити своє життя служінню Богові й дала обітницю безшлюбності.
Згодом, переодягнувшись у чоловічий одяг, вона вирушила кораблем на острів Кос. Там зреклася свого колишнього імені, вела суворе аскетичне життя, дотримувалася строгого посту та їла лише раз на 2–3 дні.
Пізніше Ксенія заснувала храм у місті Міласс, прийняла чернецтво та отримала сан диякониси.
Традиції й заборони цього дня
За народними віруваннями, у ніч на 6 лютого не можна нікому розповідати сон, який приснився.
Також цього дня:
не ставлять квас і брагу, бо восени може бути поганий урожай;
жінки відкладають рукоділля;
не стрижуть ні волосся, ні нігті, щоб не накликати судоми та мігрень;
не змінюють постільну білизну, аби не впустити в дім хворобу.
Є й прикмета, що на день Ксенії не вечеряють: вважалося, що першим із життя піде той, хто перший поїв. Але якщо в родині були діти чи онуки, старші люди навмисне сідали за вечерю першими, аби відвести біду від молодших.
Ще однією поганою прикметою вважається зав’язування вузлів — мовляв, так можна накликати смерть у дім. Тому намагалися:
не носити взуття зі шнурками,
не зав’язувати шарфи, банти,
не брати до рук нитки й мотузки.
Також не радили піднімати з землі речі, зав’язані вузлом, щоб не притягнути неприємностей. А якщо така річ дуже потрібна — під час розв’язування вузлів читали молитву, щоб “зняти” можливий негатив.
Якщо ж вузлом зав’язується ланцюжок на шиї — в народі вірили, що це може бути попередженням про недобрі наміри когось щодо вас.
Народні прикмети 24 січня
Сонячна й гарна погода цього дня — до ранньої весни.
Якщо горобці активно шукають місце, де сховатися — чекайте хуртовини та сильних морозів.