Поминальна Батьківська субота — 14 лютого. Що необхідно зробити в цей день усім християнам 
Цей день називається Вселенською поминальною Батьківською суботою. Протягом року є п’ять таких батьківських субот, а ще два дні мають статус вселенських — коли в храмах звершують загальну панахиду. У ці дні віряни дотримуються певних духовних традицій і правил.
У чому зміст батьківської суботи?
Це особливий день у християнському календарі, присвячений молитві за тих рідних, які відійшли у вічність. З дитинства нас вчать любові та повазі до батьків, тому насамперед у цей день згадують саме їх, а також інших близьких людей.
Зазвичай віряни відвідують кладовище, приходять до храму, ставлять свічки та моляться за упокій душ. Головне — щиро згадати своїх батьків і подякувати їм за життя. Саме в цьому полягає глибокий сенс батьківської суботи.
Сила молитви цього дня
За християнським вченням, сім’я поєднана не лише кровними узами, а й духовно. Людина створена Богом, а життя отримує через батька й матір. Тому пам’ять про батьків залишається з нами назавжди.
У церковному розумінні померлий — це той, хто «заснув», а могила є його останнім земним прихистком. Душа ж продовжує свій шлях у вічності. Саме тому молитва за покійних має особливе значення — вона є проявом любові та духовної підтримки.
Якщо за життя ми не встигли попросити пробачення у близької людини, після її смерті можемо допомогти їй лише молитвою. У храмі віряни просять Господа про милість для душ спочилих, а остаточне рішення — за Богом.
Що роблять у храмі в поминальну суботу?
У цей день до церкви подають записки з іменами померлих родичів для поминання під час літургії. Особливо це доречно під час Літургії Іоанна Златоустого чи Василія Великого, а також у визначені церковні дні.
Після служби ставлять свічку за упокій і моляться від щирого серця. Найважливіше — не зовнішні обряди, а щира пам’ять, любов і молитва за тих, кого вже немає поруч
