Поклони під час Великого посту — це особлива форма молитви, яка виражає смирення, повагу до Бога та покаяння. Існують два види поклонів: великі (доземні) та малі (поясні). У період Великого посту зазвичай виконують саме великі поклони.
Коли людина вклоняється до самої землі, це символізує визнання власної гріховності, а підняття з колін означає духовне очищення і визволення від гріхів. Після кожного поклону потрібно перехреститися.
Малі поклони роблять щоразу під час хресного знамення.
За східною християнською традицією, після великих поклонів обов’язково читається молитва святого Єфрема Сирина — її не можна замінити короткою формулою на кшталт «Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».
Упродовж Великого посту поклони виконують у будні дні (з понеділка по п’ятницю). У суботу та неділю їх не звершують, адже ці дні мають святковий характер: субота пов’язана зі сходженням Христа в ад, а неділя — з Його Воскресінням. Також великі поклони не роблять під час Божественної літургії та поза періодом Великого посту.
