Аналітики пояснили, чому оновлений мирний план США досі не влаштовує Україну.
Дипломатичні зусилля щодо припинення війни в Україні вийшли на етап обговорення конкретних документів. Після оприлюднення американського проєкту мирного плану, що спочатку складався з 28 пунктів, Київ та Вашингтон перейшли до фази інтенсивних консультацій. За словами президента Володимира Зеленського, наразі кількість пунктів скорочено до 20, а найбільш «антиукраїнські» вимоги вилучено, проте документ залишається далеким від узгодження.
Про це повідомляє WSJ.
Аналітики та українські посадовці виділяють п’ять критичних перешкод, які можуть заблокувати будь-яку угоду.
1. Територіальне питання: глухий кут у Донецькій області
Росія висуває безкомпромісну вимогу: повне виведення українських військ із територій Донецької області, які наразі контролює Київ. Попри тиск з боку США, які прагнуть прискорити припинення вогню, Україна вважає цей крок юридично та морально неприпустимим. Президент Володимир Зеленський наголошує, що будь-який відступ призведе до подальшої інфільтрації російських сил під виглядом цивільних. Росія ж відкрито погрожує продовжувати наступ на «історичні землі», якщо дипломатичні поступки не будуть зроблені.
2. Членство в НАТО та Конституція
Москва вимагає офіційної відмови України від вступу до НАТО, що прямо суперечить українській Конституції. Зеленський підкреслює, що лише український народ має право визначати курс країни, а зміна основного закону потребує 300 голосів у парламенті, яких наразі немає. Експерти попереджають: спроба нав’язати позаблоковий статус всупереч волі суспільства (75% якого проти територіальних поступок) може спровокувати внутрішні протести та дестабілізувати країну, на що і розраховує Кремль.
3. Обмеження чисельності Збройних сил
Одним із найбільш суперечливих пунктів є спроба обмежити розмір української армії. Початкова пропозиція у 600 000 осіб була переглянута до 800 000, щоб відповідати реальній чисельності ЗСУ. Проте українські дипломати, зокрема Валерій Чалий, зазначають, що будь-яке зовнішнє регулювання військової моделі є обмеженням суверенітету. Україна прагне вийти з війни без «скелетів у шафі» та нав’язаних зобов’язань щодо власної оборони.
4. Мова та культурний вплив
Росія вимагає відновлення статусу російської мови в освіті та медіа, що Київ розцінює як спробу повернути інструменти дезінформації та впливу. Соціологічні дані підтверджують радикальну зміну настроїв: якщо у 2019 році лише 8% українців виступали за вилучення російської мови зі шкіл, то зараз цей показник зріс до 58%. Влада розглядає ці вимоги РФ як спосіб внутрішнього розхитування держави.
5. Контроль над Запорізькою АЕС
Питання найбільшої атомної станції Європи залишається невирішеним. Пропозиція США щодо «розділеного контролю» між Україною та РФ викликає обурення у Києві. У плані відсутні деталі щодо повної демілітаризації об’єкта, джерел фінансування його ремонту та гарантій безпеки для українського персоналу, який перебуває під окупацією.
Ризики внутрішньої дестабілізації
Експерти попереджають: якщо влада піде на принизливі поступки, які суперечать Конституції, це може спровокувати соціальні заворушення та протести всередині України. Політолог Олексій Гарань підкреслює, що такий сценарій лише допоможе Путіну досягти його мети — повного домінування над Україною через внутрішній хаос.
