Оберігає не свічка, а – Господь! Все що потрібно знати про Стрітенську свічку

2 лютого православні християни відзначають Стрітення Господнє — день зустрічі праведного Симеона з немовлям Ісусом. У це свято віряни приходять до храму на урочисте богослужіння та освячують свічки. Водночас не всі знають, як правильно поводитися зі стрітенською свічкою, коли й з якою метою її запалювати.

З історії відомо, що в давнину існувало свято Світла — Світел, яке поєднувало події Різдва Христового, Богоявлення, поклоніння волхвів та весілля в Кані Галілейській. У цей період вшановували прихід Світла у світ — народження Ісуса Христа. Саме тому протягом сорока днів тривало святкування, а на завершення цього часу Ісуса принесли до храму для посвяти Богові, а Пресвята Діва Марія звершила обряд очищення.

Сьогодні освячену на Стрітення свічку віряни приносять додому й використовують під час молитви. Немає потреби нести її запаленою — свічку можна запалювати та гасити стільки разів, скільки потрібно.

Традиція молитися при запаленій свічці сягає давніх часів. Так само, як у храмі люди запалюють свічки під час молитви, вдома вона стає знаком духовного світла, тепла й Божої любові. Запалена свічка допомагає зосередитися, налаштувати серце на молитву й відчути близькість Господа.

Найкраще обирати воскові свічки, адже віск — це природний матеріал. Саме такі свічки використовують у храмах. Парафінові та інші штучні свічки не мають такого символічного значення, бо створені з неприродних складників.

Де зберігати стрітенську свічку й коли її запалювати — кожен вирішує сам. Існує звичай запалювати її у важкі моменти життя, але найдоречніше робити це під час щирої молитви, поставивши свічку перед іконою. Важливо розуміти: сама по собі свічка не має магічної сили. Вона не «працює» без віри. Справжній зв’язок відбувається між людиною і Богом — незалежно від того, є поруч свічка чи ні. Проте через видимі знаки Господь може дарувати Свою благодать тим, хто щиро молиться й довіряє Йому.

На кожне свято Стрітення прийнято освячувати нову свічку та користуватися нею протягом року. Не варто освячувати одну й ту саму свічку повторно, навіть якщо вона не догоріла. Кількість свічок не обмежується — усе залежить від того, як часто людина молиться.

Помилково вважати, що освячена свічка є оберегом або носієм якоїсь магії. Зміни в житті приходять не через предмети, а через духовну працю, віру та внутрішнє навернення. Бажання перекласти відповідальність на «чудодійні речі» часто віддаляє людину від справжньої віри.

Залишки стрітенської свічки слід дати догоріти до кінця або спалити з пошаною. Якщо виникають сумніви, як правильно це зробити, недопалки можна принести до храму та передати священнику. Не варто викидати їх у сміття чи залишати без належної поваги.