Ілля Гордон народився у 1936 році. Батько Дмитра Гордона за 88 років накопичив чимало історій, які трапилися з ним у житті. Тож син вирішив записати інтерв’ю з татом, щоб залишити це все для історії.
Дмитро Гордон показав свого 77-річного батька
У свої 88 років Ілля Якович Гордон виглядає дуже пристойно. Звісно, скаржиться на рідке волосся, мовляв, на голові його мало, та якщо впаде у суп хоч дві волосини, то вже й багато. Чоловік народився у Києві. Мав можливість перебратися до москви, де йому виділяли кімнату й надавали можливість вступити в інститут, але він не схотів.
Та коли повернувся до України, його навідріз відмовилися прописувати навіть у маминій квартирі, бо не вистачало на кожного члена родини 9 кв.м. Дільничний просто посеред ночі виганяв хлопця з дому, бо Гордон не мав права там знаходитися. Робити було нічого – Ілля поступив заочно до Новочеркаського політехнічного інституту, а у Києві влаштувався на роботу молодшим техніком з зарплатою у 60 карбованців.
Під час Другої Світової хлопчику довелося чимало поневірятися. Коли повернулися з евакуації, весь час хотілося їсти. Ілля збирав у сусідів лушпиння, продавав його і на це купував щось їстівне. Найбільшими делікатесами тоді були картопля з оселедцем та печеня з вименем.
З мамою Дмитра Ілля познайомився під час зустрічі Нового року. Дівчина припала йому до вподоби. Вони зустрічалися цілий рік, а потім одружилися. Наречений зі своєю мамою мешкав у бараку, а обраниця жила на площі Льва Толстого у комуналці, де було 11 сімей.
Лише у 1980 році родина переїхала на Оболонь. На вулиці Героїв Дніпра їм виділили велику 3-кімнатну квартиру. Уперше за кордон чоловік виїхав, коли вже народився Дмитрик. Це був відпочинок у Болгарії.
Згодом Ілля Якович побував у США у гостях. Але емігрантам не позаздрив, оскільки вони там багато дечого пережили. Та про всяк випадок подав документи на грін-карту й виграв цю лотерею.
Оскільки Дмитро на той момент уже був одружений, то він вважався окремою сім’єю і його це не стосувалося. А батьки відбули за кордон. Але через багато років стало зрозуміло, що все-таки їхнім домом є Україна, тому родина повернулася назад до Києва. Спочатку Дмитро забрав свою тяжко хвору маму, а потім услід за нею приїхав і пан Ілля.