На урочисту церемонію одруження донька запросила нас за кордон. Ми поїхали всією сім’єю, це була чудова поїздка, але щастя затьмарилося тим, що чоловік мені повідомив новину, що йде від мене

Новини

Наше сімейне життя з Михайлом було доволі щасливе. Я з гордістю завжди дивилася на нього і вважала, що мені дістався найкращий чоловік. Ми зустрілися 30 років тому, ще в інституті. Обоє були з села, наша дочка народилася в студентському гуртожитку, в якому нам дали кімнату після того, як ми розписалися.

Свою першу квартиру ми купили після того, як народився наш син. Михайло тоді знайшов гарну роботу, добре заробляв. Я теж після другого декрету вийшла на роботу. У нас була чудова родина, з чоловіком ми все робили разом. Наші діти добре вчилися в школі, тішили нас своїми успіхами.

Наша дочка Вероніка після закінчення школи вирішила їхати поступати в столицю, а через чотири роки туди вирушив і син. Ми з Михайлом залишилися вдома одні. І коли турбот стало менше, наші стосунки з чоловіком почали псуватися. Михайло допізна затримувався на роботі, а я коротала довгі вечори вдома на самоті.

Тішили успіхи дітей, у Вероніки справи йшли вгору, вона поїхала в Англію на стажування, і там і залишилася. А через рік вона нам зателефонувала і повідомила радісну новину – вона заміж виходить. Запросила нас з Михайлом і сином на урочисту церемонію. Ми поїхали всією сім’єю, це була чудова поїздка, але щастя затьмарилося тим, що чоловік мені повідомив новину, що йде від мене.

– Я чекав поки виростуть діти, – сказав Михайло. – Свій обов’язок перед родиною я виконав, а тепер я йду в нове життя.

По поверненню з’ясувалося, що у Михайла давно стосунки з співробітницею. Жінці 33 роки, вона ніколи не була заміжньою, зараз чекає свого первістка, тому Михайло так поспішає з розлученням, щоб встигнути до народження дитини.

Ми розлучилися, я залишилася зовсім самотньою. Квартира дісталася мені, Михайло при розлученні все залишив нам, забрав лише своє авто. Перший час він мені телефонував, питав як справи, але я сказала, що не треба цього робити, бо так тільки гірше. Ми почали жити кожен своїм життям.

У Михайла в новій родині народився син. Саме в цей час у Вероніки народилася донечка. Донька мені запропонувала їхати до них в Англію сидіти з онукою. Я погодилася, звільнилася з роботи, квартиру здала квартирантам, і поїхала.

В Англії я була рік. Дочка весь цей час спілкувалася з батьком, і якось вона мені сказала, що у Михайла з новою дружиною не складається, напевно, будуть розлучатися. Запитала мене, чи готова я пробачити батька.

Про цю розмову я забула, але через кілька тижнів мені зателефонував Михайло, і підтвердив те, що він розлучився. Просив його пробачити і повертатися додому. Донька каже, щоб я вирішувала сама, що робити.

Вибір не простий: Михайло зрадив мене, і цей факт не зітреш, а з іншої сторони – ми не йдемо до молодості, хочеться, щоб старість була не самотньою. Що робити, не знаю, я заплуталася зовсім.

Оцените статью
Добавить комментарий