У Європарламенті закликали ЄС відреагувати на постійне зловживання Угорщиною правом вето
Група депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію відреагувати на ситуацію з поведінкою Угорщини, яка регулярно виступає проти загальної лінії ЄС – на підставах, що це порушує одну із засадничих цінностей союзу.
Листа, адресованого президентці Єврокомісії та профільним єврокомісарам, опублікували декілька його підписантів, зокрема й литовський євродепутат Андрюс Кубілюс.
Вони наводять широкий перелік прикладів, коли Угорщина так чи інакше перешкоджала певним крокам ЄС, спрямованим на підтримку України, зміцнення геополітичної безпеки Європи, санкції проти Росії та зменшення її спроможності продовжувати збройну агресію, підтримку демократії у країнах-сусідках Євросоюзу.
Зокрема, тут згадують, як Будапешт висував ті чи інші вимоги до пакетів санкцій проти Росії, погрожуючи правом вето; як Угорщина до останнього блокувала засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні, доки вето не обійшли процедурно, як вона зволікає з ратифікацією вступу Швеції до НАТО і довго затримувала вступ Фінляндії.
“Такі дії угорської влади мають усі ознаки порушення засадничої цінності Союзу – цінності солідарності… Зловживання правом вето несумісне із фундаментальною цінністю солідарності. Інституції ЄС мають захищати її від зловживання з боку однієї країни-члена, застосовуючи положення ст. 7, як і у випадку іншої засадничної цінності – про верховерство права. Право вето у Договорах ЄС не створювалося для того, щоби одна країна умисно й регулярно порушувала фундаментальну цінність Євросоюзу”, – аргументують підписанти.
Євродепутати нагадують, що ст. 7 передбачає можливість за зверненням третини країн, Європарламенту або Єврокомісії розпочати процедуру визначення, чи є ризик того, що країна порушує засадничі цінності ЄС.
На цих підставах вони просять керівництво Єврокомісії висловити позицію:
– чи згодні вони з тим, що зловживання Угорщини правом вето загрожує серйозним порушенням солідарності як однієї із засадничих цінностей ЄС;
– чи готова Єврокомісія ініціювати щодо Угорщини процедуру, передбачену ст. 7, а якщо ні – то чи підтримала би таку ініціативу від Європарламенту.
Усього листа підписали 18 євродепутатів: від Литви, Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Данії, Фінляндії, Нідерландів, Бельгії, Ірландії та двоє – від самої Угорщини.
Щодо Угорщини:
Угорська партія влади “Фідес” у середу провалила проєкт резолюції, яка б закликала арештувати президента Росії Владіміра Путіна в межах ордеру, виданого Міжнародним кримінальним судом (МКС).
Про це на пресконференції в середу оголосила Агнес Вадаї – заступниця голови партії “Демократична коаліція”, яка ініціювала резолюцію.
За словами Вадаї, угорський уряд раніше казав, що не зможе арештувати Путіна, бо хоч і ратифікував Римський статут МКС, але не впровадив його в національне законодавство. Але саме цю пропозицію і відхилила партія “Фідес”.
“Цілком очевидно, що Віктор Орбан служить Владіміру Путіну і не дозволить заарештувати російського президента, якщо той приїде до Угорщини. Він служить Путіну, купуючи у нього російський газ за дуже високою ціною”, – наголосила політикиня.
Вадаї додала, що “Орбана цікавить Путін і прибуток”, а не доля українських дітей, викрадених Росією – і саме тому в парламентському комітеті у закордонних справах “Фідес”, хоча і говорив про мир, відхилив резолюцію.
У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Владіміра Путіна, вважаючи його винним у незаконній депортації тисяч дітей з України. Видача ордера означає, що Путіна можуть заарештувати, якщо він поїде до будь-якої країни-члена Міжнародного кримінального суду.
Та раніше в адміністрації Орбана заявили, що не будуть заарештовувати російського лідера, якби той приїхав в країну, попри ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом.
Відповідно до угорської правової системи, у Будапешта немає законних підстав арештовувати російського президента: Угорщина лише формально схвалила Римський статут, але не змінила законодавство для його втілення.
