Кутя готується напередодні Різдва Христового (25 грудня) і має символічне значення для нашого народу.
Що означає кутя і звідки вона до нас “прийшла”
Серед наших предків існувала цікава легенда про кутю. Українці здавна вірили, що ще на початку світу, коли Єва з Адамом з’їли зрадливий фрукт та кинулися в ноги Господа, щоб благати прощення, Бог промовив до них: “Встаньте, запізніле ваше каяття! За те, що ви вчинили, тепер мусите спокутувати й очиститися від зла, яке вам учинив сатана. Тоді ви ввійдете до раю й будете зі мною. Це я вам обіцяю, а тому, що ви є слабі створіння, то жде вас дуже важке життя, але я ваш Отець і хочу вам допомогти в цій трудній мандрівці”.
Тоді дав три мішечки Єві й Адаму, в яких, за його словами, була пожива для душі й тіла. В першому — віра, в другому — надія, а в третьому — кохання. Два перші мішечки Господь наказав нести Адаму, а останній — Єві.
За легендою, в першому лежали зерна пшениці. І сказав Бог Адаму: “Цю пшеницю ти посій, і вона буде поживою твоєю і твого насліддя. Вона скріплюватиме тебе вірою, щоб я вас не залишив”. У другому мішечку був мак: “Цей мак служитиме мастю для твого хліба та збуджуватиме у вас надію, що моєму милосердю немає кінця. Це так, як з гарним і ніжним квітом маку. Коли він не знидіє передчасно, то видасть зерно. Так є і з надією”. Це промовив Господь. А в третьому мішечку, який розв’язала Єва, був мед. І Бог промовив: “Цей мед збирає бджілка, моя невсипуща робітниця. Вона буде осолоджувати хліб, який доведеться вам із трудом добувати. Цей мед пригадуватиме вам любов, яка ущасливлює душу й поведе вас до мене. Я пошлю вам Спасителя, щоб це вам пригадав і поміг знайти шлях, що веде до мене. Тоді в день його уродин сягнете по ці мішечки, щоб приготувати страву, яка пригадає вам мої сьогоднішні слова”.
Від того часу проминуло багато років, люди почали забувати дари, які подарував їм Господь. В душі не було місця надії, любові та вірі. І тоді Бог послав Спасителя, який народився у Вифлеємі. Щороку українці готують із дарів особливу страву, яку називають кутею.
Як готувати традиційну кутю
Що потрібно для куті:
1 л пшеничного зерна;
2 л води;
0,5 столової ложки солі;
2 склянки меду;
2 склянки маку;
горіхи і родзинки за смаком.
До приготування куті на Різдво наші предки ставилися дуже відповідально. Заздалегідь зерна розстелялися тонким шаром на чистій лляній скатертині, а перед приготуванням промивалися джерельної водою. Потім їх заливали на кілька годин, щоб вони настоялися. Після цього зерно висипалося до підготовленої каструлі, заливалося водою (співвідношення 1:2) та ставилося на середній вогонь. Коли каша закипала, вогонь одразу зменшували до мінімуму та доводили ще раз до стану кипіння. Обов’язково додавали солі. А потім накривали кришкою, щоб зерно повністю увібрало в себе рідину. Каструлю загортали в теплий одяг.
Тоді переходили до приготування маку. Його заздалегідь замочували на 10 годин у воді. Тоді відціджували зайву рідину і розтирали в макітрі (горщику). Сьогодні для цього можна використовувати міксер або м’ясорубку.
Мед розігрівали, але не кип’ятили. Нарізали шматочками волоські горіхи, сухофрукти. Родзинки додатково заливали на 1 хвилину окропом.
До пшениці додавали мак, мед, перемішували до однорідності та прикрашали родзинками й горіхами.
Кутя по-східному
Трохи іншу кутю готували на Святвечір на Донеччині та Луганщині. До каші обов’язково додавали рис.
Щоб приготувати таку страву, мак заливають окропом на 1 годину. Потім ретельно розтирають. На 30 хвилин заливають окропом родзинки. Горіхи подрібнюють і обов’язково підсмажують. Рисове зерно промивають під проточною водою, ставлять кип’ятитися, потім ще раз промивають і варять на маленькому вогні до готовності (приблизно 15-20 хвилин). У процесі потрібно додати дрібку цукру. Беруть 120 г меду, заливають його 100-200 мл окропу чи узвару, а потім змішують всі інгредієнти з рисом.
Кутя з бобальками: рецепт із Лемківщини
На Закарпатті серед лемків кутю готували з бобальками — це невеликі дріжджові булочки, які, згідно з народними повір’ями, здатні вберегти від різних хвороб.
Щоб приготувати бобальки, потрібно було взяти:
250 мл води;
25 г свіжих дріжджів;
80 г цукру;
500 г пшеничного борошна;
дрібку солі.
Тепла вода змішується з дріжджами, додаються цукор і борошно. Замішується тісто, яке потрібно залишити на одну годину в теплому місці. Тісто розділяється на частини, розкачується і розрізається на невеликі шматочки. Їх викладають на деко, а потім відправляють до розігрітої до 180 градусів духовки на 25 хвилин.
Після запікання бобальки трохи розм’якшують за допомогою окропу. Для цього їх викладають у друшляк, а його потім на кілька секунд відправляють у кип’яток.
Запарений і вже розтертий мак перемішують із медом, додають бобальки і ретельно змішують. Можна додати до незвичної куті трохи горішків за смаком.
Кутя по-рівненськи
В Рівненській області кутю готують так: звечора напередодні Святвечора замочують пшеницю. На ранок зливають майже всю воду (залишивши лише один сантиметр над зерном). А ось макові зернятка взагалі не перетирають, а просто додають до вже готової страви. Кашу варять до готовності на маленькому вогні. Обов’язково додають курагу, яка надає особливого смаку та аромату страві.
Як готують кутю на Полтавщині
Головна особливість полтавської куті в тому, що до неї не додають маку або родзинок. Її готують виключно з пшениці та узвару. Пшеничну крупу заготовляють ще звечора, заливши її холодною водою у пропорції 1:2.
Зранку пшеницю варять на невеликому вогні до повної готовності. Додають солодкий концентрований узвар з яблук та груш. Інколи можуть прикрасити страву чорносливом, який заздалегідь заливають кип’ятком. Всю суміш доводять до кипіння, а перед подаванням до столу охолоджують.
