Кулеба: На переговорах 2022 року росія вимагала здати всю далекобійну зброю, поставити ракети на склади й допустити російську армію в Україну.

Росіяни пропонували залишити нам армію у 50 тисяч військових. Ми хотіли 250 тисяч.

Коли я зустрівся з Лавровим в Анталії, він сказав, що не має повноважень ухвалювати рішення.

Я дістав телефон і запропонував просто зараз подзвонити нашим президентам, щоб їх отримати.

Коли Зеленський залишився в Києві на початку вторгнення, вся вертикаль влади зрозуміла: ми приймаємо бій.

Декого президент розвертав просто в дорозі й повертав до Києва.

Найсильнішу переговорну позицію Україна мала у вересні-жовтні 2022 року.

Ми могли ініціювати переговори, але суспільство вірило, що ще один поштовх дозволить вигнати росіян.

Політичної можливості почати переговори не було. І я вважаю, що зрештою з них нічого б не вийшло.

Деякі люди, які знали Путіна й вели з ним переговори, переконували мене, що все вирішують гроші: мільярд сюди, мільярд туди. Але Європа від нього не відкупиться.

Ми зараз критикуємо Трампа за тиск щодо ударів по російських НПЗ. Але адміністрація Байдена так само намагалася стримувати нас.

Я пропоную припинити постійно розповідати європейцям, що Україна — щит Європи.

На цей аргумент ніхто не ведеться. Емоції працюють сильно, але коротко. Потім починається розрахунок.

Якщо за цей час не спрацює колективна безпека ЄС і НАТО, країни самі телефонуватимуть путіну й питатимуть, що він хоче. Достатньо ударів дронами по європейських об’єктах