Головні правила вик0ристання Стрітенської свічки: де саме зберігати її, та коли запалювати 🕯

2 лютого християни вшановують одне з глибоких і світлих свят — Стрітення Господнє. Саме цього дня Пресвята Богородиця принесла маленького Ісуса до храму, виконуючи Божий закон і приносячи свою тиху подяку Всевишньому. Це свято — про зустріч: людини з Богом, надії зі світлом, страху з вірою.

Стрітенська свічка — світло, що оберігає
Особливим символом Стрітення є Стрітенська свічка. У цей день її освячують у храмі, і саме з неї часто починається святкова служба. Її полум’я вважають не просто вогнем — це знак живої віри, тепла молитви й духовного захисту, який людина несе у свій дім.

Як і коли запалюють Стрітенську свічку
За народною традицією та християнськими звичаями, Стрітенську свічку:

запалюють лише під час щирої молитви;

зберігають біля ікон, поруч зі свяченою водою;

використовують у важкі та тривожні моменти життя;

запалюють під час бурі, пожежі чи стихійного лиха, просячи захисту для родини й оселі;

просять у молитві допомоги породіллям у важких пологах;

вірять, що її світло полегшує шлях душі у вічність;

освячують нею дім, аби відгородити його від зла;

звертаються до її вогню за зціленням для хворих, дітей від переляку, а також для захисту худоби;

під час епідемій колись обкурювали свічкою житло, людей і тварин, вірячи в її охоронну силу;

за старими повір’ями, при зубному болю свічку легенько торкали зубами;

запалена свічка допомагає втихомирити сварки та повернути мир у родину.

Що робити з залишками свічки
Залишки Стрітенської свічки не можна викидати. Їх слід віднести до церкви — там знають, як правильно й шанобливо з ними вчинити.

Стрітенська свічка — це не магія, а символ довіри до Бога, тепла віри й надії, яка світить навіть у найтемніші хвилини життя.