Росія переходить у режим затяжної війни, намагаючись утримати нинішній рівень військових зусиль без масштабного розширення.
Росія фактично переходить у режим довготривалої війни, роблячи ставку не на нарощування військових зусиль, а на збереження їх на нинішньому рівні.
Про це в інтерв’ю ведучому програми Студія Захід Антону Борковському розповів шведсько-американський економіст і дипломат Андерс Аслунд, один із провідних міжнародних експертів із питань економік України, Росії та країн колишнього СРСР.
Аслунд наголосив: «Що ми знаємо точно, так це те, що Росія не планує збільшувати військові витрати наступного року, після кількох років безперервного їх підвищення».
Економіст уточнив, що за офіційними даними федеральні витрати на війну становлять приблизно 8% ВВП, тоді як Україна змушена витрачати до 50% ВВП. Це, за його словами, «чітко показує, що для України ця війна є боротьбою за саме існування».
На думку експерта, для Путіна війна може мати особистий екзистенційний вимір, однак у масштабах держави такого змісту не має.
«Він більше не може суттєво збільшувати військові видатки, тому що російське суспільство вже не готове нести більші жертви заради цієї війни», — зазначив Аслунд.
Він підкреслив, що це важливий сигнал, адже саме суспільна втома формує межі можливостей Кремля. Тож, за словами економіста, Росія переходить до моделі довготривалого конфлікту, намагаючись лише втримати поточний рівень оборонних витрат.
Аслунд також не вважає, що Росія здатна провести нову хвилю мобілізації.
«Путін уже оголосив мобілізацію у вересні 2022 року, і результатом стала втеча з країни приблизно мільйона добре освічених молодих людей віком від двадцяти до тридцяти років», — сказав він.
Економіст нагадав, що після цього Кремль робив ставку на мобілізацію в бідніших регіонах — менш підготовлених солдатів, яким платили великі премії. Але оскільки ці виплати здійснювалися з регіональних бюджетів, нині вони скоротилися до чверті, а подекуди й п’ятої частини від рівня минулого року.
У підсумку, прогнозує дипломат, Путін зіткнеться з усе більшими труднощами не лише з набором загальної кількості військових, а особливо — більш підготовлених кадрів.
«Зараз він намагається вербувати північнокорейців, індійців і різних африканців», — пояснив Аслунд.
Він додав, що такі найманці є радше «гарматним м’ясом», а не тими силами, які потрібні Росії для реальних успіхів. За словами експерта, Путін усвідомлює, що перемогти не може, однак прагне затягнути війну максимально.
«Для нього погана війна краща за „хороший мир“», — зазначив Аслунд.
Він пояснив, що будь-яке перемир’я або мирна угода поверне солдатів додому, і тоді вони поставлять питання: «Навіщо ви взагалі почали цю війну?».
Аслунд нагадав, що понад 200 тисяч російських військових уже загинули, а від 600 до 800 тисяч — поранені. Це, підкреслив він, колосальна втрата для країни.
«Значна частина тих, хто повертається з фронту, має посттравматичний стресовий розлад», — наголосив дипломат.
Він нагадав, що ветерани війни в Афганістані у 1980-х роках вже сприяли дестабілізації СРСР, а нинішні масштаби втрат у рази більші.
