Дерев’яна зола на городі: коли вона корисна, а коли може нашкодити.

Дерев’яна зола часто вважається одним із найкращих натуральних добрив для городу. У ній містяться корисні елементи, які допомагають рослинам краще рости та формувати врожай. Але використовувати її потрібно обережно, адже не для всіх культур і не для кожного ґрунту вона підходить.

Насамперед варто пам’ятати: корисною є саме дерев’яна або рослинна зола. Наприклад, зола із соломи, стебел соняшника чи гречки багата на калій. А зола з берези, сосни чи ялини містить багато кальцію. Натомість кам’яновугільна зола майже не має користі для рослин, тому її краще не використовувати на грядках.

Головна особливість золи в тому, що вона знижує кислотність ґрунту й робить його більш лужним. І саме тут багато городників припускаються помилки. Якщо земля і так має нейтральну або лужну реакцію, додаткове внесення золи може нашкодити. У такому ґрунті рослини гірше засвоюють поживні речовини, через що можуть жовтіти листки, слабшати кущі та знижуватися врожайність.

Особливо обережно слід використовувати золу під помідори, виноград, полуницю та інші культури, які краще ростуть у слабокислому ґрунті. Надлишок золи може спровокувати хлороз — листя світлішає, жовтіє, а рослина виглядає пригніченою.

Також не варто змішувати золу з деякими добривами. Її не вносять одночасно з гноєм, перегноєм, сечовиною, аміачною селітрою, кальцієвою селітрою та суперфосфатом. Через таке поєднання частина корисних речовин просто втрачається, і підживлення не дає бажаного результату.

Оптимальна норма внесення — приблизно 1 склянка золи на 1 квадратний метр. Але перед цим бажано врахувати кислотність ґрунту та потреби конкретної культури.

Не всі рослини добре реагують на золу. Її не рекомендують часто вносити під лохину, хвойні рослини, гортензію, рододендрони, конвалії, а також культури, які люблять кисліший ґрунт. Обережність потрібна і з полуницею, редисом, ріпою, редькою, гарбузами, динями, баклажанами та кабачками.

Отже, зола справді може бути корисним добривом, але тільки тоді, коли її застосовують правильно. Найголовніше — не сипати її бездумно під усі рослини, а враховувати склад ґрунту, вид культури та дозування. Тоді вона допоможе, а не зашкодить майбутньому врожаю.