Життєві історії
Пригадую, як познайомилась з Денисом. Разом ми вже 17 років, різне пережили, але доля закрутила так, що сім’я на межі розриву. Трохи згодом я дізналась, що вагітна.
Поки в селі небагато роботи, я поїхала до д0ньки. Взяла з собою три тисячі гривень і трохи продуктів
Донька після школи вступила до університету в обласний центр, потім там влаштувалася на роботу, вийшла заміж. Загалом там і залишилася, мені їхати в місто
Я живу з чоловіком у невеличкому містечку за містом. Маємо одного сина, але той уже дорослий. Він кілька років тому зі своєю сім’єю виїхав до міста.
Невістка не пустила мене на поріг квартири! І ще й мала с0вість грішми дорікати та cкнaр0ю 0бізвала!
Моя невістка категорично проти, аби я приїздила в гості. А все через те, що я не давала їм гроші на квартиру! Я не живу багато, працюю медсестрою та паралельно
Хлопцеві, наречена подарувала цуценя німецької вівчарки, а через чотири роки собака врятувала їхню родину від непоправного. Хлопцеві, наречена подарувала
У п’ятницю, мені дзвонить чоловік і каже, що у них сьогодні корпоратив на роботі. Ставить перед фактом. Отже наші відносини зараз переживають не найкращі
Панянка запитує: — Скільки хочете за відро полуниці? Бабуся продавець відповідає:- 120 грн, прошу пані. — Я беру за 100 гривень або я йду, — впевнено стверджує панянка.
Найскладніше в розлученні навіть не самий процес і не той факт, що дві людини розійшлися. Найбільше мороки приносить розподіл майна, особливо, якщо житло
– … Я спочатку кур’єром піти хотіла, але туди не влаштуєшся зараз – студентів повно, канікули же. Звичайно, молодих беруть куди охочіше, ніж пенсіонерів.
Зовсім скоро у свекрухи 65 років. Ми з чоловіком розраховували подарувати щось цінне та якісне, бо наші зарплати це дозволяють. Я спочатку думала купити