Життєві історії

Коли мені виповнилось 17 років батьки ощасливили мене новиною: – Ми купили для тебе квартиру! Коли вийдеш заміж переїдете з чоловіком туди.

Холодний осінній ранок, дрібний дощ. Молоденька дівчина, зовсім ще дитина, загорнувшись в промокле покривало і тремтяча від холоду, швидким кроком прямує в бік лісу.

Щоб захистити себе від злих людей та усякої біди, та завжди мати Божу підтримку, слід прочитати цей церковний оберіг. Тепер ніхто не зможе заподіяти вам будь-якої шкоди.

Батько Сергія, професор університету, лежав уже при смерті. Він то впадав у кому, то виходив із неї. Якось він подзвонив синові і сказав: — Сергію, приїжджай

Жонатий з Ларисою я вже понад 20 років. Мали двійко синів, які вже давно дорослі. Виросли, як на дріжджах. Одному зараз 16, а іншому 19 виповнилося.

Я чула багато історій про горе-невісток. Всі мої подруги обожнювали обмивати кісточки молодим дівчатам. Вважали, що ніхто не гідний їх синочків.

Змалку я обожнюю вишивати хрестиком. Колись мене навчила бабуся. Вона була справжня вишивальниця. Згодом я це захоплення залишила. Навчалась, мріяла стати юристом.

Була у мене сім’я. Колись. Син зі мною не спілкується, для невістки я порожнім місцем стала, вона навіть коли повз проходить – не вітається.

Своє дитинство я провела в селі. Там, власне, і народилася. Зазвичай, ця місцевість не дає великих можливостей і я це прекрасно розуміла, тому, закінчивши

Пишу своє запізніле каяття. Можливо, моя сповідь зупинить когось від хибного кроку, не дасть помилитися так, як помилився я. На жаль, тепер я можу тільки