Життєві історії

Нашій дачі вже більше двадцяти років і проблем з сусідами не було ніколи. Всі якось нормально обходилися без парканів, а спірні ситуації вирішували діалогом.

Сьогодні вранці у мене була випадкова зустріч. Я зайшов в аптеку у себе на районі і побачив там бабусю, яка плакала. Запитав: «У чому справа?

Моїй сусідці на днях виповнилось 90 років. Не те щоб я була з нею надто близька але чужими нас назвати не можна . Іноді зупинялась поговорити з старенькою

Ось приємна історія; Чоловік вигнав дружину з дому. Він її бuв іноді і називав всякими словами. Не хочу я все це описувати. Але разом з мамою він цю жінку вигнав.

Моя дитина вчиться в школі в другому класі. У колективі більше 20 дітлахів, де сім’ї із різним матеріальним становищем.  У нас є один хлопчик, сім’я якого

Коли трагедія нападає на сім’ю, це несамовито. Якщо ця сім’я – молода пара з усіма їхніми життями попереду них, то роздратування здається ще більш нестерпним.

В перукарню зайшов бідний і брудний чоловік. Це була та стрижка, яка змінила життя майстра. Всі ми люди – У вас можна підстригтися? – підходячи до адміністратора

Літні канікули Іванко часто проводив у бабусі в селі. Там була й річка недалеко від будинку і хвойний ліс, куди можна було ходити грибами та ягодами, і

Коли ми з чоловіком вирішили одружитися, обоє вже були не в молодому віці – мені було тридцять років, Андрію – тридцять два. Ми обоє ще не були одружені

Ми були тоді ще такими молодими, що нас важко було назвати жінками. Але називали: в лікарні всіх так називали. Ми всі чекали народження дитини в палаті