Життєві історії

Того дня ми з колегою їхали дуже жовгою та вузькою старою запиленою дорогою до загубленої біля лісу хатини. Тут, подалі від людей, мешкає тітка Люся.

Я вийшла заміж рано, закохалася в свого викладача в універі, він був старший за мене на 15 років. Перший рік мені здався казкою, він буквально носив мене

Коли Ірина народила дитину до неї після виписки в гості приїхала її подруга Ніна. Маленька лежала в ліжечку і спала, а вони на кухні пили чай, розмовляли

Мені страшно від того, що мене дратує власна дочка та зять. Нещодавно, вони взяли відпустку й вирішили приїхати до мене у село на цілий місяць.

З Шурою я дружила з самого дитинства. Жили ми у райцентрі й ходили до одної школи. Проте вже у підлітковому віці ми почали віддалятися одна від одної

Коли наш син повідомив про своє одруження – проти була уся родина. Скільки б я не сварилася, скільки б умов не ставила – він мене не слухав й робив по-своєму.

— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Світлани. — Чому? Ми ж планували піти в художню школу …, — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не зникне!

Мій чоловік був золотою людиною: працьовитий, добрий, щедрий. Поруч з ним я відчувала себе, ніби в Бога за пазухою.  – Поки я живий, у мого сина буде все

Я прожила зі Степаном 30 років у щасливому шлюбі. У нас все було дуже добре, хоча на початку родинного життя мали великі проблеми з грошима.

Знаєте, я б ніколи не міг подумати, що на старості років життя може так кардинально змінитися. От ніби живеш собі, горя не знаєш. А тут в один прекрасний