Життєві історії
Коли Ірина народила дитину до неї після виписки в гості приїхала її подруга Ніна. Маленька лежала в ліжечку і спала, а вони на кухні пили чай, розмовляли
Мені страшно від того, що мене дратує власна дочка та зять. Нещодавно, вони взяли відпустку й вирішили приїхати до мене у село на цілий місяць.
З Шурою я дружила з самого дитинства. Жили ми у райцентрі й ходили до одної школи. Проте вже у підлітковому віці ми почали віддалятися одна від одної
Коли наш син повідомив про своє одруження – проти була уся родина. Скільки б я не сварилася, скільки б умов не ставила – він мене не слухав й робив по-своєму.
— Катю, сьогодні ввечері погуляєш у тітки Світлани. — Чому? Ми ж планували піти в художню школу …, — засмутилася семирічна дівчинка. — Нікуди твій талант не зникне!
Мій чоловік був золотою людиною: працьовитий, добрий, щедрий. Поруч з ним я відчувала себе, ніби в Бога за пазухою. – Поки я живий, у мого сина буде все
Я прожила зі Степаном 30 років у щасливому шлюбі. У нас все було дуже добре, хоча на початку родинного життя мали великі проблеми з грошима.
Знаєте, я б ніколи не міг подумати, що на старості років життя може так кардинально змінитися. От ніби живеш собі, горя не знаєш. А тут в один прекрасний
Сергій прокинувся в обід. Тоді була субота, вихідний день, планував відпочити від роботи. – Ніно, принеси кави, будь ласка! – крикнув жінці на кухню.
– Щось останнім часом у мене із фінансами тільки одні проблеми. Не встигнеш одне владнати, як з іншим уже якісь негаразди. То холодильник перестав працювати