Життєві історії

П0коївка мала обслуговувати святкову вечерю, і їй нікуди було подіти свого 4-річного сина. Багатій, на якого вона працювала, знав, що вона мати-одиначка

Життєві історії У призначений день я приготувала улюблені страви сина і накрила на стіл. Коли пролунав дзвінок у двері, невістка вручила мені букет квітів

Я ніколи не була худою. Завжди була нормальної статури. Повною мене теж не можна було назвати. Залицяльників в молодості було багато, але я вибрала Сергія.

Тим хтось народився і виріс в місті напевно не зрозуміти сільське життя. Для мене це найкращі роки в моєму житті – рибалка, смачна вода з колодязя, мій

Малюка довго ніхто не забирав з пологового відділення. Буває таке. Відмовилися і як на зло ніхто не виявляв бажання. Так що, малюк застряг там і його тимчасово

Мама і тато часто возили сина на літо в село до бабусі. Коли він підріс, то сказав батькам: «Я вже великий, що ви мною, як маленьким опікуєтеся?

Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання

Моя дитина вчиться в школі в другому класі, в колективі більше 20 дітлахів. За матеріальним становищем у нас сім’ї різні, є і дуже забезпечені, є і незаможні.

Звісно, наявність великої родини — це просто чудово. Хочеться збиратись всі разом на великі свята, пригощатись смачними стравами та ділитись новинами свого

Давним-давно жила-була гілляста і велика яблуня. Маленький хлопчик любив приходити до неї і бавитись біля неї. Він забирався на верхівку яблуні, їв там