Після весілля ми жили в моїй двокімнатній квартирі, яку мені віддали мої батьки. Іван сам родом з села, тому прижитися в міській квартирі йому було дуже непросто
Життєві історії
00
Ми з Іваном як подружжя прожили майже тридцять років, але разом були просто мізер, скільки. Мої батьки віддали  нам після весілля двокімнатну квартиру
Твоїй сестрі сьогодні 30 років. У тебе 2 квартири, і одну з них ти подаруєш їй. З життя.
Життєві історії
00
Нещодавно ми відзначали день народження сестри мого чоловіка. В той день їй виповнювалося 30 років, вона була одружена і не сильно мене любила.
Сергій сказав, що одружиться зі мною, якщо я поприбираю в його квартирі. Він сказав, що зараз всі дівчата не вміють нічого робити по дому, витрачають гроші чоловіків на замовлення їжі з ресторанів, і лінуються тримати свою квартиру в чистоті. Коли я спробувала йому пояснити, що я не така, то він в це не повірив
Життєві історії
00
Життєві історії Сергій сказав, що одружиться зі мною, якщо я поприбираю в його квартирі. Він сказав, що зараз всі дівчата не вміють нічого робити по дому
Одного вечора чоловік прийшов з роботи. Іван працює трактористом. Я насипала йому вечерю, і стала просити, щоб ми продали хату в селі і переїхали у місто. Чоловік встав і, навіть не вечерявши, пішов спати. А я більше про це мову не заводжу. Але ж з цього села їдуть всі, жодної моєї однокласниці не залишилося тут
blankЖиттєві історії
00
Життєві історії Одного вечора чоловік прийшов з роботи. Іван працює трактористом. Я насипала йому вечерю, і стала просити, щоб ми продали хату в селі і
– Знаєш, Лук’яне, ми вже не в тому віці – обійдемося без весільних музик. Лук’яна Яніна випадково зустріла, повертаючись із магазину. Через багато років життя знову дало їм шанс бути щасливими, головне – все пробачити і забути
blankЖиттєві історії
00
– Знаєш, Лук’яне, ми вже не в тому віці – обійдемося без весільних музик. Лук’яна Яніна випадково зустріла, повертаючись із магазину. Через багато років
У день весілля наречений зробив своїй коханій, несподіваний сюрприз — і він дійсно гідний поваги
blankЖиттєві історії
00
Мешканка Бразилії Синтія Бонфанте Перейра працює логопедом. Її пацієнтами є діти, які страждають на синдромом Дауна. Вона допомагає дітям поліпшити їх
З дружиною у шлюбі ми прожили 15 років. Одного разу я взяв її телефон. Той день я й досі забути не можу. У листуванні їй якийсь чоловік зізнавався в коханні. Я тоді сфотографував те листування. Наступного дня я все розказав дружині, вона відразу мовила, що це все неправда. Показала свій телефон, де все вже було стерто. Але я показав їй фото, лише тоді дізнався всю правду про свою дружину
blankЖиттєві історії
00
З дружиною у шлюбі ми прожили 15 років. Одного разу я взяв її телефон. Той день я й досі забути не можу. У листуванні їй якийсь чоловік зізнавався в коханні.
Мій чоловік пішов до на 15 років молодшої дівчини. А коли мій живіт уже підпирав ніс, мені зателефонували з лікарні
blankЖиттєві історії
00
Виходила я заміж неймовірно щасливою і закоханою. Жили ми з чоловіком добре, обоє успішно працювали, тож взяли квартиру в іпотеку, виплатили її раніше терміну.
Все почалося рік тому, коли ми віддали доньку заміж. Відіграли весілля, дочка виїхала жити до чоловіка, а моя дружина зібрала речі, і з’їхала жити до іншого чоловіка, який має свій бізнес у нашому місті. А через пів року дружина повернулася додому, просила вибачення. Виявляється, не все так просто
blankЖиттєві історії
00
Так склалося, що у моїй сім’ї проблеми почалися з рік тому, коли ми віддали доньку заміж. Відіграли весілля, дочка виїхала жити до чоловіка, а моя дружина
Моя мама вдруге вийшла заміж і уже найближчим літом вона відвезла мене до своєї матері, моєї бабусі і залишила там, ніби на все літо. Але у вересні по мене ніхто і не приїхав. Я продовжувала жити у бабусі, яка, до речі, мене дуже любила. Мама приїжджала всього кілька разів на рік. Якось її довго не було, а потім вона з’явилася з моїм маленьким братиком. Я виросла в селі, біля бабусі, а нещодавно, вперше за багато років, мама прийшла до мене
blankЖиттєві історії
00
Життєві історії Моя мама вдруге вийшла заміж і уже найближчим літом вона відвезла мене до своєї матері, моєї бабусі і залишила там, ніби на все літо.