Життєві історії

Життєві історії Колись у моїх батьків була дача. Туди вони їздили машиною щодня – відпрацюють зміну і потім відразу на дачу. Все було добре, а потім батько занедужав.

Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання

Моя рідна сестра Ірина відправила свою єдину дочку Олесю на навчання в моє місто. Я знаю, що моя сестра не надто багата людина, живе в селі, і я прекрасно

Нещодавно ми з чоловіком залишилися без роботи. І Микола вирішив, що мені необхідно їхати на заробітки закордон. Мовляв, в нашій країні зараз всі так роблять

Це весілля перевернуло життя молодят з ніг на голову і ще надовго запам’ятається всім присутнім. Історія нареченого, який приготував найбільш непередбачуваний

– Чого так гірко плaчеш, Мартусю? Що за біда сталася? Та заспокійся, – стараючись розрадити колишню співпрацівницю і подругу, наполегливо і вперто розпитувала Наталя.

Тамара жила на краю зовсім маленького села, яке було розташоване дуже далеко від міста, майже біля лісу, в старій похилій хатинці. Її поважали і дуже бoялися водночас.

Останнім часом Надії все частіше здавалося, що далі звертатися нема до кого. Скільки медичних світил вона об’їздила, в скількох знахарок і травниць була – а все марно.

Мій тато — моряк, служив в торговельному флоті. У 90-ті він підписувався на будь-які рейси аби привезти якщо не грошей так речей або навіть їжі, щось нам

Життєві історії Моя мама сказала, щоб ми на весілля її не запрошували. Вона ні копійки не дасть і сама не прийде. З майбутнім зятем вона взагалі не говорить.