Життєві історії

Я нічого не пам’ятаю. Я не хочу нічого пам’ятати. Я хочу забути те, що іноді з’являється у моїй голові. Я народилася відразу чотирирічною.

Вальчина брехня. Дорогою додому Валька все вирішила. Тепер вона знала, куди має втекти від співчутливих поглядів рідних, кпинів недоброзичливців і запитань знайoмих.

Життєві історії Колись у моїх батьків була дача. Туди вони їздили машиною щодня – відпрацюють зміну і потім відразу на дачу. Все було добре, а потім батько занедужав.

Марія поспіхом пакувала сумки, брала лише найнеобхідніші речі, але й їх виявилося забагато, адже збиралася до сина не на пару днів. Марія їхала на прохання

Моя рідна сестра Ірина відправила свою єдину дочку Олесю на навчання в моє місто. Я знаю, що моя сестра не надто багата людина, живе в селі, і я прекрасно

Нещодавно ми з чоловіком залишилися без роботи. І Микола вирішив, що мені необхідно їхати на заробітки закордон. Мовляв, в нашій країні зараз всі так роблять

Це весілля перевернуло життя молодят з ніг на голову і ще надовго запам’ятається всім присутнім. Історія нареченого, який приготував найбільш непередбачуваний

– Чого так гірко плaчеш, Мартусю? Що за біда сталася? Та заспокійся, – стараючись розрадити колишню співпрацівницю і подругу, наполегливо і вперто розпитувала Наталя.

Тамара жила на краю зовсім маленького села, яке було розташоване дуже далеко від міста, майже біля лісу, в старій похилій хатинці. Її поважали і дуже бoялися водночас.

Останнім часом Надії все частіше здавалося, що далі звертатися нема до кого. Скільки медичних світил вона об’їздила, в скількох знахарок і травниць була – а все марно.