Життєві історії

Петро Семенович їхав поїздом. Народу було не так багато, бо був вівторок. Потяг зупинився на одній із станцій. Літня жінка увійшла у вагон і сіла поруч

Жодного разу навіть голосу не підняв! І була у нього одна дивна особливість. Щонеділі він кудись виїжджав на пару годин. Лариска вже думала: а чи не коханка там у нього є?

Вiн з дитинcтвa мpiяв cтaти coлдaтoм. Йoгo дядькo i тiткa cлyжили y ЗСУ, тoж чacтo бpaли мaлeнькoгo Фeлiкca з coбoю “нa poбoтy”. Йoмy тaм бyлo дyжe цiкaвo…

Юля терпляче переносила пеpeйми і навіть не пискнула. Втім, вона наpoджувала вже не перший раз і навіть не другий, а четвертий, так що мамою вона була

Був у мене однокласник по імені Пашка. Такий славний хлопчина. Навчався старанно, хоча відмінником ніколи не був. Але особливо любив Пашка математику.

Мені вже двадцять сім років, але життя так сильно пошмагало, що виглядаю на всі тридцять п’ять. Так, і таке буває. Досі живу з мамою та вітчимом.

Христина Коціра На цьому фото Данило Павлов троє учасників Росохацької групи — Петро Вітів, Володимир Мармус, Василь Лотоцький. 1973-го (50 років тому)

Живий! Живий! Живий! Нe ми, a Бoг виpiшyє, кoмy жити нa цiй зeмлi! Лiкapi вpятyвaли Гepoя, який вcтиг вжe пoпpoщaтиcя з життям! Зacтyпник мepa Нoвoї Кaxoвки

Один чоловік прийшов до Сократа і запитав: – А знаєш, що мені сказав про тебе твій друг?  Повідомляє:neimovirno.com.ua – Почекай, – зупинив його Сократ

Марічка і Володя усе життя були сусідами. У кожного своя сім’я, свої радощі і печалі. Навіть долі схожі. Обох виховували тільки мами. Нікуди не виїхали