Юрій Бутусов
Президент України Зеленський прокоментує сенсаційну справу ДБР та СБУ щодо російських “кротів”, чи він боїться вступити у конфлікт з мережою ФСБ у своєму оточенні?
Два тижні я чекав. Тепер мовчання президента звучить як зізнання у злочині, і треба називати речі своїми іменами.
За два тижні президент Зеленський не знайшов ні хвилини прокоментувати сенсаційне викриття цілої групи агентів ФСБ РФ, яких президент Зеленський перед російським вторгненням призначив на найвищі посади в Службу безпеки України.
5 квітня ДБР та СБУ оприлюднили просто шокуючі докази по справі співробітника ФСБ РФ Володимира Сівковича – ФСБ якимось чином змусила президента Зеленського звільнити патріотично налаштованого генерала СБУ Баранецького, і призначити на найвищі посади – начальник Головного управління внутрішньої безпеки, начальник Головного управління СБУ по Криму російських агентів Наумова та Кулініча.
Росія перед вторгненням взяла під повний контроль СБУ (за виключенням одного департаменту контррозвідки), і отримала доступ до усіх наших державних таємниць та секретів, і все це завдяки указам президента Зеленського.
Зеленський та Баканов, згідно з кримінальною справою, яку оприлюднило СБУ та ДБР працювали на Росію, виконували завдання ФСБ, і внаслідок злочинних указів президента загинули десятки тисяч українців, Зеленський за законом несе повну відповідальність, він діяв як зрадник, призначаючи ворогів у порушення закону про люстрацію. Тому не треба дивуватись, чому не було підірвано жодного мосту, а Слуги народу не купували снаряди та не визнавали вторгнення.
Але хтось змусив викреслити з презентації ДБР та СБУ головне – чиїми указами призначали відкритих ворогів України та звільняли чесних контррозвідників?
Я сподівався, що президент визнає це сам, що скаже, що його ввели в оману, що йому збрехали, що він повірив. Треба вказати, звичайно, хто ж це зробив, щоб такі люди, які діяли цілою групою, були затримані та давали свідчення на суді. Але Зеленський обрав шлях мовчання – шлях брехні та ганьби.
Що ж, утримання та захист Єрмака, Татарова, Демченка, Баканова, Кулініча, Наумова, Гетьманцева біля президента, порятунок контактерів з РФ та Сівковичем від кримінальних справ, це красномовна відповідь. Який висновок з цього мовчання можемо зробити? Зеленський боїться, що якщо здати усіх негідників, то вони мовчати не будуть, і здадуть його самого. Тому мовчання президента у справі здачі СБУ під ФСБ РФ показує, що це не була помилка, це було зроблено свідомо.
І потрібно використати усі можливості, щоб президент Зеленський був змушений відповідати, якби йому не хотілось врятувати себе та свої подільників від відповідальності. І тут доведеться говорити, бо ці ріки крові ніхто не пробачить.
