Київ готується до наступного опалювального сезону за новими правилами. Столичні багатоповерхівки отримають системи резервного живлення, які забезпечать роботу ліфтів, насосів для води та освітлення підʼїздів навіть під час відключень світла. Про запуск цього масштабного експерименту повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Головна особливість проєкту полягає у розподілі відповідальності: уряд бере на себе капітальні видатки, тоді як громади — щоденний догляд за технікою.Про це повідомляє з посиланням на премʼєр-міністерку Юлію Свириденко.
«Постанова створює правові підстави для реалізації програми, а також спрощує необхідні для цього дозвільні процедури по будівництву і землевідведенню. КМДА впродовж 30 днів має сформувати перелік будинків, які відповідають критеріям програми, і визначити потребу у фінансуванні. Після цього уряд прийме окреме рішення про виділення коштів», – каже премʼєрка.
«Експериментальний проєкт забезпечення системами резервного живлення багатоповерхівок Києва є складовою планів стійкості регіонів – комплексу заходів для підготовки енергосистеми і ЖКГ до наступного опалювального сезону. Плани стійкості регіонів розроблені Урядом спільно з ОВА і органами місцевого самоврядування», – пояснила вона.
Тандем бюджету та громади
Згідно з урядовою постановою, держава повністю профінансує закупівлю та встановлення інверторів, акумуляторів і генераторів. Це зніме з плечей мешканців фінансовий тягар придбання дорогої техніки, вартість якої для одного будинку може сягати сотень тисяч гривень. Однак участь у програмі не є примусовою. Оскільки саме співвласники будинків надалі відповідатимуть за закупівлю палива, технічне обслуговування та ремонт систем, остаточне рішення про встановлення обладнання мають ухвалити самі мешканці.
Протягом найближчого місяця київська влада повинна сформувати перелік об’єктів, що відповідають критеріям програми, та визначити точну суму необхідних коштів. Лише після цього Кабінет міністрів прийме окреме рішення про цільове виділення фінансування. Окрім прямої грошової допомоги, уряд обіцяє максимально спростити бюрократичний шлях, зокрема процедури, пов’язані з будівництвом та землевідведенням під енергооб’єкти.
Пілотний проєкт як частина великої стійкості
Київ обрано майданчиком для випробування цієї моделі не випадково. Столиця має найбільш розгалужену систему багатоповерхової забудови, де відсутність електрики миттєво паралізує критичні інженерні мережі. Загалом бюджет міського плану стійкості оцінюється у 61,6 млрд грн, з яких понад 50 млрд грн становлять додаткові потреби у фінансуванні. Якщо київський досвід виявиться успішним, Кабінет міністрів планує розширити програму на інші регіони України.
Ці заходи є частиною підготовки до зими 2026-2027 років, де головними пріоритетами визначено децентралізацію генерації та захист критичної інфраструктури. Наразі уряд уже виділив майже 13 млрд грн на підготовку понад двохсот об’єктів у прифронтових областях та на Київщині. У довгостроковій перспективі модернізація українського енергосектору вимагатиме колосальних інвестицій у розмірі понад 90 млрд доларів США, що підкреслює критичну важливість залучення як державного ресурсу, так і активної участі місцевих громад.
