Благовіщення Пресвятої Богородиці вважається третім за значущістю церковним святом і після переходу Православної церкви України на новий календар припадає на 25 березня.
Чого не можна робити на Благовіщення
Згідно з народними повір’ями, у день Благовіщення Пресвятої Богородиці не можна:
- працювати
- займатися рукоділлям (особливо шиттям і в’язанням)
- займатися хатньою роботою
- займатися важкими фізичними чи розумовими справами
- займатися городніми чи садовими справами (працювати в полі, копатися в городі, обрізати дерева тощо)
- вирушати в далекий путь (в дорогу)
- починати важливі справи
- плести коси (робити зачіски)
- лаятися й сваритися
- одружуватися
- вдягати новий одяг (вбрання)
- давати в борг (позичати гроші)
- виносити з оселі щось коштовне
Народні прикмети на Благовіщення
– Ясна погода на Благовіщення віщує багатий урожай і тепле літо.
– Дощ обіцяє багатий урожай жита, гарну риболовлю та грибну осінь.
– Якщо на Благовіщення ще лежить сніг, хороших сходів на полях може й не бути.
– Погода на Благовіщення – така ж, якою буде на Великдень.
– Якщо в цей день вдягти новий одяг – носитися він не буде, швидко порветься.
– Щоб здоров’я було міцним, потрібно на Благовіщення вмиватися талою водою.
– Якщо на Благовіщення загадати бажання, воно обов’язково збудеться.
– Якщо вітер у цей день теплий – буде тепле літо, а якщо холодний – літо теплом не порадує.
Що треба знати про свято Благовіщення
Благовіщення Пресвятої Богородиці безпосередньо пов’язане з Різдвом Господа нашого Ісуса Христа і відзначається за дев’ять місяців до нього (саме таким є звичний термін вагітності жінок).
Саме в цей день Діві Марії явився архангел Гавриїл і повідомив їй благу вість – вона стане матір’ю сина Божого Ісуса Христа.
“Радуйся Благодатна! Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами”, – наголосив він (згідно з євангелістом Лукою).
Сучасна назва свята – Благовіщення – увійшла в ужиток лише з VII століття. До цього його називали “днем вітання”, “сповіщення”, “привітання Марії”, “зачаття Христа” тощо.
Повна ж назва цього свята у православ’ї нині звучить так: Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці й Приснодіви Марії.
У цей день у храмах проходить всенічне бдіння, що починається з Великого повечір’я. Читається Літургія св. Іоанна Златоуста. Священнослужителі на свято Благовіщення вдягаються у блакитне вбрання, оскільки цей відтінок є символом Богородиці.
Віряни для кожного члена сім’ї печуть вдома просфори – прісні невеликі хліба – й освячують їх потім у храмі під час літургії (їсти їх потрібно обов’язково натщесерце).
Крихти від освячених хлібців додають у корм домашнім тваринам і худобі, а також змішують із зерном – для кращого врожаю.
Свято Благовіщення сприймають в народі і як символ приходу весни. Виходячи з цього раніше селяни висвітлювали в цей день приготоване зерно – ставили поруч з діжкою, в якій воно зберігалось, ікону й вимовляли спеціальну молитву про дарування врожаю.
Крім того, на Благовіщення в соборах і церквах після служби випускають на волю птахів з кліток – як нагадування про свободу для кожного творіння Божого.