11 листопада церква відзначає Батьківську суботу перед початком Різдвяного посту. У цей день заведено згадувати померлих рідних.
Традиції батьківської поминальної суботи
У такі дні покійних не називають “не6іжчиками”, бо вони мають сильний зв’язок зі своїми живими рідними. Покійних потрібно згадувати на ім’я та згадувати про них тільки щось хороше.
За традицією, у суботу зранку потрібно відвідати ранкову службу у церкві, поставити свічку за упокій та замовити молебень за упокій душі. Якщо відвідати церкву немає можливості, то можна передати записку з іменами покійних, щоб за упокій їх душі помолилися під час служби.
Також до церкви можна принести хліб, булочки, печиво чи солодощі, щоб після служби це роздали нужденним. А ще помолитися можна й вдома. Найголовніше – щиро просити прощення гріхів душам померлих родичів.
“Упокій, Господи, душі покійних рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, і прости їм усі провини вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне”. Амінь.
Після обіду бажано провідати могили рідних та навести там лад перед зимою. Можна поставити свічки та принести квіти, бажано свіжі.
Також у такі дні заведено займатися благодійністю – роздавати милостиню, комусь допомогти або зробити пожертву.
Ввечері можна зробити невеликий поминальний обід та зібратися з родичами аби пом’янути померлих.
Що не можна робити у батьківську суботу
В такі дні варто зосередитися на спогадах про померлих та молитвах за їхній упокій, а усі справи можна відкласти на інший день.
Також не можна
- Веселитися та гучно сміятися
- Влаштовувати гучні гуляння
- Танцювати та слухати музику
- Приносити алкоголь на цвинтар
- Вживати багато алкоголю
- Говорити про покійних погане
- Відмовляти у допомозі
- Говорити іншим людям капості та лихословити
- Піднімати знайдені речі
