Організація псевдореферендумів в окупованих населених пунктах України свідчить про те, що окупант не відмовився від ідеї створення в Україні “Новоросії”. Шляхом утворення нових “республік” агресор має намір легітимізувати свою військову присутність на території нашої держави.
Українцям не варто недооцінювати ворога – він, як і раніше, сильний, незважаючи на незапланований хід війни, і “заліза” у нього все ще багато, попри колосальні втрати, зокрема крейсера “Москва”. Проте перемога обов’язково буде за Україною.
Таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZREVATEL висловив ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука.
– Є інформація про проведення так званих референдумів на тимчасово окупованих територіях. Поки що у невеликих населених пунктах. Вже йде повномасштабна війна, агресор діє неприховано, навіщо йому створення псевдореспублік?
– На мою думку, це говорить про спроби легітимізації своєї присутності. Я не виключаю, що після проведення цих псевдореферендумів нова так звана влада від імені громад звертатиметься до російських “миротворців” із проханням захистити, допомогти… Той самий сценарій, який ми спостерігали в Донецьку та Луганську.
Звісно, вони поспішають. Це видно неозброєним оком, бо вони хочуть закріпити свою присутність, прикриваючись такими псевдорішеннями.
Я не виключаю, що в найближчому майбутньому вони будуть інтенсифікувати цей процес, оскільки поки що це тільки поодинокі випадки. Вони розширюватимуть це навіть на рівні сільських рад.
Наприклад, якщо говорити про Херсонську область, то вони виловлюватимуть або якихось новопризначених депутатів, або тих, хто ще вештається територією області, змушуватимуть ухвалювати якісь нелегітимні рішення, а потім цими рішеннями прикриватимуть свої дії.
– Тобто ціль – створення “республік” на рівні областей?
– Так, я думаю, що саме так, як це було у Луганській та Донецькій областях. На мою думку, проєкт “Новоросії” нікуди не подівся, він є на порядку денному, і це один із способів покрокової реалізації цього проєкту.
– Ви сказали, що окупант поспішає. Поспішає до 9 травня? Чи тут немає прив’язки до дати?
– Ні, я не бачу тут прив’язки до 9 травня. До 9 травня їм потрібні військові перемоги. Хоча, можливо, такий сценарій розглядається як одна із складових. Не виключаю цього.
– Як щодо втрат російської армії, які зростають з кожним днем? Знову ж таки, крейсер “Москва” випадково потонув. Це може якось позначитися на активності ворога?
Поки що виникають деякі осередкові явища дезертирства і непокори наказам, але вони ще не мають масового характеру.
– Перші дні другого наступу Путіна в Україну позаду. Чи погоджуєтесь ви з оптимістичними прогнозами, що перемога може бути за нами і незабаром відбудеться перелом у цій війні?
– У тому, що перемога буде за нами, я не маю жодної секунди сумнівів. Питання в ціні – якою ціною нам дасться ця перемога.
Я з самого початку виступав проти засилля в інтернеті бравурних роликів – і байрактари, і цигани, і трактори… Так ми просто дезавуювали свого ворога. Це було абсолютно неприпустимо. На жаль, за це ми розплатилися навіть життям наших військовослужбовців, які, саме так сприйнявши образ ворога, іноді діяли надто відчайдушно.
Ворог сильний, ворог добре оснащений, дуже потужний. Але в тому, що перемога буде за нами, я не маю жодної секунди сумніву.
– Питання ціни та термінів.
– Я переконаний, що швидкої перемоги не буде і не може бути. Швидке припинення війни можливе лише в одному-єдиному випадку – якщо Україна піде на капітуляцію. Інших способів швидкого завершення війни немає. Тому і владі, і військовослужбовцям, і населенню треба тверезо дивитися на речі. Ця війна надовго.